Інтерв'ю, дане між двома перев'язками, вичитане між двома реанімаціями, задумане як прощальне слово світу - сказати про недосказане, про недоосмислене.
Але я не могла, не мала права давати це інтерв'ю сама. І Наталя теж.
Нас було троє щирих друзів командного пункту тієї команди, кращої за яку не знаю. Команди, яка творила неможливе - бо ми не знали, що це неможливо.
З командного пункту лишилось двоє - Наталья Воронкова (Nataly Voronkova) та Діана Макарова. Андрій Галущенко, Ендрю, загинув через півроку після цієї роботи. І в його честь, у тому числі, даємо ми з Наталею це інтерв'ю.
Вважаю страшенно символічним, що взяла інтерв'ю Lera Burlakova, одна з тих двох журналістів, що встигли почути й опублікувати останні слова Ендрю, записані просто перед його загибеллю.

ТО скільки було у цій війні Зелених коридорів?
То відколи жили і працювали у самому центрі фронту російські офіцери, поруч з українськими?
То хто вивозив людей з Дебальцевого, врешті-решт - Зорян Шкіряк та Ківа? Місцева адміністрація? Чи волонтери усім миром?
То як щедро дали росіяни нам черговий Зелений коридор - і як намагались вичавити з цього свій профіт, підставивши волонтерів та українських військових?
ТО як крутитись, так, щоб перехитрити ворогів - як російських, так і п'яту колону серед своїх?
Читайте. Ми розповідаємо про те, що не завжди розповідали прилюдно. Сьогодні буде правда.
(частину з тієї правди я описала у своїй книзі "Сектор V або захалявна книжечка дикого волонтера"
https://www.facebook.com/zahalyavna/)

Про Дебальцеве.
Про професіоналізм непрофесіоналів і навпаки.
Про недопустимість подвига від людини, яка щоденно робила свій подвиг - від тебе, Ендрю.

Про голу рану наших душ...
П'ять років, кажете? О, ні, ця рана так просто не затягнеться.
Дебальцеве, біль наш...
Дякую за роботу, Лєро.
Дякую за співпрацю, Наталю.
Дякую, що був, учителю і командире наш - Ендрю...

Прошу репоста, люди. Правда голих ран заслуговує на репости, мені здається.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2832703280123688?notif_id=1581102582305556¬if_t=notify_me&ref=notif

Отже, розведення буде. І це боляче.
Це невимовно боляче - як невимовно приємно їхати по території, яка ще ось нещодавно була сірою, а тепер вона наша.
Наша.
Хоча вона завжди наша, навіть коли ця земля під окупацією.

Розведення буде. І це буде ЧЕРГОВА спроба розведень військ, які за пару років з'їли сіру територію, відведену нам, аби ми вбивали ворогів (а вони нас) з артилерії, а не з стрілкового чи птурового, як зараз, коли ми знову стали стінка на стінку і зовсім поруч.

Розведення, яке наближається, будується за тими ж законами, що і розведення військ імені порошенківських часів. Тоді, як і зараз, починали відкрито говорити про розведення на Станиці та Широкіно - а робили їх стиха на Золотих.

Розведення - якщо поринути в стратегію, тактику і геополітику - воно, можливо, річ і потрібна. Останнє спірно.
Але коли ми вже відгризли наші землі. Коли ми вже полили ці землі кров'ю наших військових. То віддавати ці землі не можна. От просто категорично не можна, і запхніть собі вашу стратегію та геополітику кудись подалі. Так, як запхали кудись подалі ці розведення вашим попередникам, Муженкам, Порошенкам та прочім заграватєлям з Росією.
Ці попередні собі лоби набили на заграваннях з Росією. Новенькі - не бийте собі ці гулі. Не треба. Бо бити гулі будете аж ніяк не ви, а знову ж таки військові.
Як і було за ваших попередників.

Власне, я пишу все це заради усього двох питань. Поринемо знову разом в історію нашої війни?
Хто може дати відповідь на питання:
- скільки розведень військ було за всі роки війни?
- чим це завжди кінчалось?

АПД
1. ( Read more... ) требований Минских договоренностей”, – добавили в штабе.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2504005229660163?notif_id=1568048261676333¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Сьогодні про Ендрю.
Ми іноді говоримо про його унікальність. Ну, про загиблих і треба говорити якісь високі слова, щоб усі розуміли - від нас йдуть найкращі, унікальні...
... але він дійсно був абсолютно непересічним. Власне, ще й тому так сильно живе пам'ять по ньому. Таку особистість спробуй забути. Такий яскравий шлейф спробуй погаси.

Aleksei Bobrovnikov сильно написав про нього.
Коли ведеш розслідування загибелі людини - мимоволі вивчиш і саму ту людину. Бобер знав Ендрю три дні, перед загибеллю. Але він так уперто рив справу Ендрю, він стільки зробив для того щоб не згасла ця справа, він переговорив з такою кількостю людей, що знали Ендрю - що складається враження, ніби цих двох пов'язували давні дружні стосунки.

Текст не сьогоднішній. Але актуальний. Сильно, Бобер, сильно.

chtivo.org
Вредная белая пешка
«Мы вышли на что-то очень большое, малыш. Через пару недель мы поборем тут всю контрабанду» — шутил он. Он и правда верил в это «мы» — или просто заставлял себя верит...

http://chtivo.org/archives/2523?fbclid=IwAR2QknsdiZeNqDOgXu0Y9j12f8lTtJYsYVJ6Qpwevr_r46ltTHjchdmFlB4

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2490863950974291?notif_id=1567503099365887¬if_t=nf_share_story&ref=notif

Я не знаю більшої сили, як ця - у боротьбі батька проти вбивць своєї дитини.
Читаючи ці пости, опалюючись цим болем, паралельно чуєш:
- Цікаво, хто їм платить за акції "Хто замовив Катю Гандзюк"
- Ой, та знали ми ту Катю. Вона була не така вже свята, як ти думаєш.
Останнє коли прозвучало від одного мого товариша - я викреслила цю людину зі свого життя. Не знаю, скільки воні треба мати в душі, аби таке казати. Бо якою б не була Катя, якою б вона комусь не здавалась - ці слова виправдовують вбивць.

Але я про інше.
Мені приходилось боротись за добре ім'я людини, за покарання вбивць людини. І я точно знаю - головною рушійною силою тут завжди є воля рідних. Доки не щаспокоюються рідні, доки вони чекають на правосуддя і говорять про це - доти й не забудеться ім'я їх кревного, вбитого, замученого, закритого десь у застінках.
Говоріть, Батьку.
Читати ваші слова неможливо важко.
Читати їх потрібно.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2294198997507250&id=100007515160271
.

На суді в Італії адвокати українця Марківа попросили виправдальний вирок -

https://www.radiosvoboda.org/a/news-sud-nad-markivym-italia/30039184.html?fbclid=IwAR0SaHTUPrvBvCVls6ANsQTZ2ZPC1u9-41sw3dp-koa8AH4twdYPaHZxyYU

Прошу поширення.
Волонтери живуть для людей. Тож і віддати шану, поховати та допомогти родині тепер вже мусять люди.
Там вказано реквізити...



Лариса Бобровіцька:
Мої хороші сьогодні в аварії розбилась Марина Шеремет, її чоловік в реанімації.
Нам потрібна допомога.
4149439390550485 Калоева Маргарита.
Мій номер 0686848887.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2385302168421973&set=a.1513952498890282&type=3&theater

Діана Макарова: Суди над Марківим добігають кінця. Сьогодні мала змогу звернутись до помічника Президента України з проханням про підтримку Віталія від Президента Зеленського.
Петро Порошенко, на жаль, жодного разу не виступив на захист свого бійця. Це обурливо.

Володимир Зеленський просимо вас про підтримку Віталія Марківа. Це теж один з наших заручників. Бо процес над Марківим є, без сумніву, замовним політичним процесом.
Тим більше, що, крім Марківа, на цьому процесі звинувачується і держава Україна.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2363731187020902?notif_id=1561144860412708¬if_t=notify_me

Діана Макарова: Curvi...
Бачу, навіть в італійської діаспори, цих м'яких людей, сповнених сподівань на бога й чесний суд, увірвався терпець. Читаю між рядками гнів Городецького - того самого, що м'яко просив нас прибирати різкі пости, бо "сім'я вбитого образиться, а вони в цілому хороші люди"
Воно-то конєшно, усі в цілому хороші люди, але раз вже мякенький Олесь з трудом стримує гнів, говорячи про підлу риторику адвокатів обвинувачення, то не пройшло й двох років, як наші слони злетіли.
Лишається надія на найкращого в Італії адвоката (слова діаспори) та найпринциповонайчесніший італійський суд (слова не лише італійської, а і європейської діаспори загалом) - ну, що ж, нам лишається поки що лише вірити в чесний незаангажований італійський суд. Бо не бачити, як в цій справі натягується ніс на п'ятку, неможливо.
Я досить дипломатично сказала?

Україна зробила багато для свого бійця. Зробила б і більше - і зараз купа людей готова вийти на мітинг чи флешмоб на підтримку Марківа - а ви тим часом, буваючи в Італії (час відпусток та мандрів) придивіться до дат наступних судів. Спрямуйте у ці дні свої маршрути через Павію.

А ще було б чудово, якби хоч цей президент України виступив би зі словом на захист Марківа. Від попереднього ми цього так і не дочекались.
Тегніть президента Зеленського, прошу.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2351330074927680?notif_id=1560535869355334¬if_t=notify_me

( Read more... )



Oles Horodetskyy:
П'ЯТНАДЦЯТЕ ЗАСІДАННЯ СУДУ У СПРАВІ ВІТАЛІЯ МАРКІВА.

Сьогоднішнє засідання було присвячене виступам адвокатів сторін цивільного позову. Забігаючи наперед варто сказати, що всі виступаючі підтримали обвинувачення, зупиняючись на окремих деталях і пред'явили фінансові вимоги до України.

Першим виступив адвокат Пізапіа, колишній мер Мілану, щойно обраний депутат Європарламенту. Він представляв інтереси Національної Федерації Італійської Преси та Асоціацію журналістів Ломбардії. Його виступ був наймякший і найкоректніший, навіть, якщо і підтримував обвинувачення. Він багато говорив про повагу до презумпції невинності, ( Read more... ) зазначивши, що сім'я не хотіла ніяких грошей і вона ледве їх переконала.
Адвокат сестри Андреа говорив про рації, а отже, командну роль Віталія. Він не озвучив суми компенсації, а передав це клопотання судді. Адвокат асоціації Цезура Лаб попросив 15 тисяч і розказав про роботу міномету, оскільки колись служив в армії.

Підсумовуючи, зміст засідання був передбачуваним. Жодного доказу так і не було надано, але майстерно інтерпретувалися окремі події, щоб переконати суд у вині Віталія. Особисто для мене це засідання було найбільш неприємне, бо багатьох надуманих і відверто брехливих речей, які говорила Александра Баллеріні, не дозволив собі навіть прокурор.
Наступне засідання, 21 червня має бути кульмінаційним, бо нарешті матиме слово адвокат Віталія, Рафаеллє Делла Валле, "принц форуму адвокатів". Була б бажаною присутність українських ЗМІ та онлайн трансляція його виступу, а також більш чисельна присутність громади. 5 липня сторона захисту закінчить виступ, а 12 липня очікується вердикт суду.
Віримо, що правда переможе! Бажаю сили Віталію і його родині!

Фото Віталія з сьогоднішнього засідання газети "La Provincia Pavese"

https://www.facebook.com/oles.horodetskyy/posts/2279681848916338

ХТО ЙОГО ВБИВ

П’ятирічного Кирила Тлявова вбили дві п’яні морди, яким заманулось просто постріляти у населеному пункті.
П’яні морди за якимось дивним збігом (закономірністю?) були поліцейськими.
Тут про них
https://www.facebook.com/ivan.pishta.1/posts/406067089979076
Цитати дивують (якщо когось вони дійсно дивують):
- «У 2015 році під час реформи МВС був звільнений, а потім призначений командиром відділення роти особливого призначення №1 в Києві.»
- «У 2016 році був звільнений з поліції за невідповідність, а вже на наступний день відновлено рішенням Окружного адмінсуду Києва. Повернувся працювати патрульним в Київську область.»

Був звільнений, ( Read more... ) за Саакашвілі????????
- Лєжать, Бандера!

… лясь!
вилетіла куля.
Чия вона цього разу?

доповнення
https://www.facebook.com/illiakrotenko/posts/2451876928210925
https://www.facebook.com/VJaroslaw/posts/2729487173788428
https://www.facebook.com/svidok.ntn/videos/2263680367220313/
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10205466043008614&set=a.2192011617948&type=3&theater

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2333567780037243

Ляснув постріл. Я зиркнула за вікно. На сусідньому подвір'ї стояв п'яний сусід. В руках пістолет. Сусід підняв пістолет і ще раз вистрілив. Стрілялось у спину ще одному сусіду, норм, йшли п'яні розборки.
Я пішла на другий поверх, норм техніка безпеки. Зробила дзвінок до поліції. Виклик записали, пообіцяли приїхати.
Пройшло півгодини, за цей час ще пара пострілів і повний нуль від поліції.
Пройшло дві години. Я чекала на поліцію. Час від часу робила пости у фейсбуці. І мені, і читачам було вже просто цікаво, так приїде нарешті доблесна поліція, щоб скрутити п'яного з пєстіком у руці.
За парканом, до речі, дитяча площадка у дворі багатоповерхівки.
Нарешті мені набрид експеримент під назвою "дочекайся поліцію", я написала ще один пост, в якому тегнула Авакова та Геращенко.
Антон Геращенко набрав мене за дві хвилини. А за десять хвилин до нашого двору вже під'їжджати патрульні машини, машина начполіції Святошинського і ще якісь поліцмашини.
На дядю з пістолем миттю склали протокол, який згодом поклали під сукно, як і годиться такому протоколу. Дядя виявився з місцевих сільрадівських дружин. У минулому беркутівець, якщо та форма, яку він таскав по городу, не була куплена на секонді.
Це було рік тому.

Ми живемо на новому місці. Тут хутір, оточений лісом. За лісом село.
Якось я вийшла покурити на ганок - опа. У лісі ляснув постріл, потім ще. Потім стріляли десь півгодини, з перервами.
Спитайте мене, чи стала я викликати поліцію? Ха. А сенс?
Поліція не їхала на виклик до дитячої площадки, чого б це вона поперлась до лісу, та ще й вночі. Скажімо так - не з нашою оновленою поліцією. Не сьогодні. І, до речі, і не рік і два, три, п'ять тому.

Ви зрозуміли, чому я це пишу, правда?
Сьогодні люди виходять на 21:30, на Богомольця.
А.С.А.В.

Фото від Ігор Луценко, Антон Ходза - Богомольця зараз



( Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2332372836823404?notif_id=1559585323736378¬if_t=notify_me