Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
Diana Makarova:
Приєднуюсь до прохання.
Знаю і Йосипа, і Ігоря. Знаю проблему. Розумію, як воно - тато в такому стані, а брати по черзі мусять йти на війну.
Просто допоможіть.
Просто розповсюдьте.
Картка в пості.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2611183972275621?notif_id=1572687637711664¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
Хм...
Зона ООС - це від Долини, що перед Слов'янськом, якщо їхати від Харкова, я правильно розумію? І від Мангуша, якщо їхати півднем. Про північ взагалі мовчу, там зона ООС огого.
Цікавить оцей підпунктик:
"Для осіб не залучених до Об’єднаних сил встановлені такі обмеження:
- в’їзд (виїзд) до району проведення операції;
- отримання дозвільних документів, необхідних для в’їзду (перебування) до району проведення операції;"

Волонтери, що скажете?

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2604886666238685?notif_id=1572435302167662¬if_t=notify_me&ref=notif


Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
… іноді в мене питають, як так сталось, що одного разу на одній з доріг нашого фронту зустрілись чотири валки, чотири різних напрямки, і всі вони мчали в одному напрямку, і всі вони начебто йшли однією дорогою, і кінцевий пункт трьох з них був у одному місці. Кінцевий пункт четвертого напрямку йшов назустріч, і далі повертав назад, до смерті.
Чотири напрямки зустрілись і наче нічого не сталось. Але все, що сталось до і після того, назавжди закарбувалось в історію нашої війни.
Хто був режисером тих напрямків, тих експедицій?
Вікіпедія мовчить про режисерів. Вікіпедія скупо говорить лише про факти. Але ми знаємо, ми, нас було троє – я, вона й він. І група, що приїхала нас вивести з тієї дороги, на яку загинула нас доля і звичайне людське співчуття. Звичайне бажання врятувати усього-навсього 112 знесилених людей.

... іноді в мене питають, чому я так не люблю політика Петра Порошенка? За Іловайськ? За Дебальцево?
все, все так. Але програш у військовій операції - це просто програш у військовій операції, чим би він не був зумовленим. Тупістю. Неготовністю до прийняття рішень. Невмінням планувати, керувати, прогнозувати. Ну, доведіть, що це все було навмисне. Поки не доведено- не винен.
Але бувають операції, в яких людей навмисне посилають на смерть. Оце, братця, найстрашніше. Для тих, хто йде на смерть - аве, Цезарю! Для Цезаря, якому конче треба взяти якусь окрему висотку - аве, лицарі!
Стояти до останньої краплі крові і останньої краплі води захисників 32-го блокпосту посилали заради політичних амбіцій. І це злочинно.
Все просто. Якраз в ті дні йшли вибори. Перемагала партія президента. І кожна позиція, що була б зданою нашими військами в ті дні, кожен відступ - грав би на електоральний мінус. І саме тому захисників блокпоста прирекли на гибель.

Я повторювала і повторюю - тоді і всі минулі роки - шансів вижити у них не було. Вони самі це знали.
Я схиляю голову перед тими, хто проривався до них з водою і гинув. І знову йшли на прорив і гинули. Я схиляю голову перед тими, хто вивіз останки загиблих з оточення і знову повернувся на 32-й блокпост. Саме такими були домовленості - виїхати, вивезти шматки обгорівших і зотлілих трупів, і повернутись. Я й досі не розумію, де вони брали сили для цього - я, та сама, що в наівності своїй тоді, разом з ще однією такою ж, їхали на 32-й блокпост, щоб:
- впевнитись, що все насправді так, як розповідали нам захисники в уривчастих телефонних розмовах
- провезти їм воду
Ну, й де б я взяла для цього сили? Але їхали сам для цього. Слава богу, що не знадобилось. І воду, і цигарки, і батарейки для рацій - а вони просили саме цього, воду й батарейок для зв'язку, і трішки хліба - ми доставили їм іншим способом.

Чи знав політик Петро Порошенко дійсне положення на 32-му блокпості? Так, знав. Але було завдання Юрію Бірюкову вийти в інтернет і брехати, брехати, що вода доставлена, що в захисників є все, аби продовжувати обороняти позицію.
Брехати, щоб заспокоїти людей? Брехати, щоб все ж тихо вивести людей з оточення?
Ні.
Брехати, щоб не збити виборчі показники. Брехати, прирікши на смерть 112 людей.

Це - непростимо.
Розумієте, все просто. Якщо ти прирік людей на смерть заради країни - ну, тут таке. Люди повинні знати, за що вони гинуть, люди повинні йти на це добровільно.
Але якщо ти прирік людей на смерть заради власної вигоди - ти поганий політик. Та й людина ти дєрьмова.

... а увечері вони вийшли. Вийшли з технікою, зі зброєю, отримавши нарешті наказ про вихід.
Що зробило цей наказ? - а ви. Ви всі, хто тоді боровся за людей 32-го блокпосту, тримаючи тему в інтернеті, в ЗМІ, в листах до президента.
І - три валки, три експедиції, які зустрілись одного разу на 32-му блокпості - група журналістів різних видань, група різних волонтерів і група командування сектором. Всі вони й зустріли той моторошний Урал з трупами та напівтрупами. Всі вони й зробили той потрібний наказ своїм обуренням. І захисники 31-го блокпосту, що оточили тоді командування і ледь не вбили. Так, що охорона пузатого генералітету злякано озиралась навкруги, на натовп розлючених чоловіків, які їх оточили - і розуміли, без варіантів.

А хто вмовляв журналістів, хто збирав по дорозі волонтерів (декого теж прийшлось вмовляти), Вікіпедія не знає. А знають троє - дві жінки і один чоловік. І група, що прийшла на виручку. І ті, хто допомагав звідси, з Києва. І ви, що знали й знаєте правду про 32-1 блокпост.

Та і не треба це знати Вікіпедії, правда?
:)

... цей пост пафосний. Я тоді так писала. Ой, лишенько, я ж і зараз так пишу. Читайте його, хто ще не читав. Там є деякі помилки, роки їх поправили, але цей пост я вже не поправляю. Нехай лежить, як і був написаний.
Зі схиленою головою, згадавши загиблих - дякую, Юрий Бутусов за твій пост. https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/3374298542610418
І за все, що ти тоді зробив.
Привіт, Наталья Воронкова (Nataly Voronkova) - ми тоді це зробили. Ми ще не знали, що тоді лише вчились витягувати людей.
Привіт, Ткаченко Ярослав.
Привіт, Andrew Reva, ти керував з сектора А
Привіт, Доктор Кто, ти допомагав навіть не знаю, звідки.
Привіт, Морозе, як завжди, не вкажу твого імені.
Привіт, Ендрю, ти тоді керував операцією з Києва...

і скільки буде війна - не знати мені спокою, доки наш 32-й блокпост не стане дійсно нашим. І скільки ще мені лишилось жити - не покине мене запах 32-го блокпосту.

Запах злочину, зради, смерті і відпустки, взятої у смерті.
Осінній запах горілих людських тіл...

https://www.facebook.com/fondDM/videos/1522960811296025/

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2603547863039232?notif_id=1572373473403324¬if_t=notify_me
[personal profile] nazavzhdy
ППД

Це - допомога людей.
Це також - коли всім миром, це толока. Також це операція "порятунок замерзаючих фондерів"
Це ваша допомога. Я з радістю показую вам ці фото. І знаєте, вже не так страшно. Вже зрозуміло, що взимку не замерзнемо. А як замерзнемо, то не дуже.
Газоблок для утеплення стін нам подаровано. Вами подаровано все інше - підшивка стелі, проведення опалення. Другу ніч я вже сплю в кімнаті, де є стеля, і це таке щастя, я вам скажу...
Духовка, теж подарована, разом з варочною поверхнею. Це просто порятунок там, де працює чоловік десять кожного дня.
Військові нас теж не покидають. І це мій найбільший біль та щем. Їм би перед виходом на фронт провести час з сім'ями, а вони тут рятують нас.
А оті прутики смородини, абрикосів - теж люди привезли і самі посадили.
А хто мені обіцяв посадочного матеріалу, агов, згадайте, прошу. Будемо вдячними.

І дякую вам усім, хто не покинув і не покидає нас в нашому форсмажорі.


ФОТО ТУТ -
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2574836745910344?notif_id=1571213184306362¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Сиділи замерзлі і виливали одне одному свій біль.
Таке інтерв'ю й вийшло - задубіле, але гаряче. Дякую тим, хто його зробив. Ви навіть не уявляєте, як допомогли мені. Іноді треба виплеснути тамований роками біль.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2572671526126866?notif_id=1571159761177602¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Швейная Сотня ФОНДа Дианы Макаровой:

Звіт за вересень.
На жаль, зараз проект просувається зусиллями лише 4 учасників, отже й результати маємо скромні.
У вересні була одна передача відшитого до головної організації ФОНД Дианы Макаровой. Поїхало:
- 14 одиниць пасивної термобілизни з вогнестійкого потовідводячого флісу Polartec PowerStretch FR
- 6 одиниць активної потовідводячої термобілизни Polartec PowerDry
- 4 теплих светри-поларки з Polartec Classic 200 DWR
- 2 сідушки.



https://www.facebook.com/2022136871349936/photos/a.2029019063995050/2501879546708997/?type=3&theater

Diana Makarova:
Звіт. Один з багатьох.
За цим звітом - Read more... ) Не маю відповіді.
Дивіться роботу тих, хто йде з фронтів останніми.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2556647781062574?notif_id=1570467292699067¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Звернення мирних жителів Золотого-4 до Президента України:

« Президенту України
Володимиру Зеленському

Колективне звернення
мешканців смт Золоте-4(м.Золоте) Попаснянського району, Луганської області.
Ми, мешканці смт Золоте-4 змушені звернутися до Вас як гаранта Конституції з вимогою негайного припинення відведення підрозділів ЗСУ із бойових позицій, які вони займають на сьогодні.
Вважаємо такі дії капітуляцією. Як показала практика такі відведення підрозділів ЗСУ призводили лише до погіршення становища місцевих мешканців: місце проживання перетворюється у «сіру зону» де життя людини нічого не варте.
ЗС України- гарантія безпеки нашого життя.»

P.s. Мирні мешканці сусідньої Катеринівки теж хочуть щоб Наші військові НЕ відходили, вони не хочуть опинитись в «сірій», нічийній, небезпечній зоні...
Їх там 248 людей!!! І більшість похилого віку. 14 дітей!!!
Треба буде - теж лист напишуть.


https://www.facebook.com/nata.voronkova/posts/2474146565973358



Diana Makarova:
Це маленький Майдан. Навіть майданчик.
Там небагато людей. В одному населеному пункті ледь 500, в другому ледь більше за 200.
Вони просять не залишати їх у сірій зоні. Виїхати вони не можуть. Жодна з двох владних камарілій, що припали на нашу війну, нічого не зробила для внутрішньопереміщених осіб. Одна вже не зробила. Нічого за п'ять років. Інша ще не зробила, і, схоже, не збирається. Тому люди чудово розуміють, що на них чекає по виїзду.
Нічого. Нічого і ніхто їх не чекає, крім, можливо, жменьки волонтерів. Останні - не всесильні.
Тому люди лишаються у своїх домівках. І просять - не кидайте.
Почують цих людей? Ні?
Залежить в тому числі і від нас.

Це не недільне Віче в Києві, де так багато своїх, куди вийти - зустріти одразу купу знайомих та друзів. А потім пройтись осіннім Києвом - чи є ж щось прекрасніше осіннього Києва, та ще й коли поруч друзі........
... це - маленький Майдан. Навіть майданчик у завжди депресивному районі Луганщини, у завжди гарячій точці нашого фронту. Там живуть різні люди. Хтось спить і бачить повернення руськоміра. Хтось мріє знову жити в сірій зоні.
А хтось просить - не кидайте.
Почуйте їх слабкі голоси.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2555771921150160?notif_id=1570429542511003¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
Звернення мирних жителів Золотого-4 до Президента України:

« Президенту України
Володимиру Зеленському

Колективне звернення
мешканців смт Золоте-4(м.Золоте) Попаснянського району, Луганської області.
Ми, мешканці смт Золоте-4 змушені звернутися до Вас як гаранта Конституції з вимогою негайного припинення відведення підрозділів ЗСУ із бойових позицій, які вони займають на сьогодні.
Вважаємо такі дії капітуляцією. Як показала практика такі відведення підрозділів ЗСУ призводили лише до погіршення становища місцевих мешканців: місце проживання перетворюється у «сіру зону» де життя людини нічого не варте.
ЗС України- гарантія безпеки нашого життя.»

P.s. Мирні мешканці сусідньої Катеринівки теж хочуть щоб Наші військові НЕ відходили, вони не хочуть опинитись в «сірій», нічийній, небезпечній зоні...
Їх там 248 людей!!! І більшість похилого віку. 14 дітей!!!
Треба буде - теж лист напишуть.


https://www.facebook.com/nata.voronkova/posts/2474146565973358



Diana Makarova:
Це маленький Майдан. Навіть майданчик.
Там небагато людей. В одному населеному пункті ледь 500, в другому ледь більше за 200.
Вони просять не залишати їх у сірій зоні. Виїхати вони не можуть. Жодна з двох владних камарілій, що припали на нашу війну, нічого не зробила для внутрішньопереміщених осіб. Одна вже не зробила. Нічого за п'ять років. Інша ще не зробила, і, схоже, не збирається. Тому люди чудово розуміють, що на них чекає по виїзду.
Нічого. Нічого і ніхто їх не чекає, крім, можливо, жменьки волонтерів. Останні - не всесильні.
Тому люди лишаються у своїх домівках. І просять - не кидайте.
Почують цих людей? Ні?
Залежить в тому числі і від нас.

Це не недільне Віче в Києві, де так багато своїх, куди вийти - зустріти одразу купу знайомих та друзів. А потім пройтись осіннім Києвом - чи є ж щось прекрасніше осіннього Києва, та ще й коли поруч друзі........
... це - маленький Майдан. Навіть майданчик у завжди депресивному районі Луганщини, у завжди гарячій точці нашого фронту. Там живуть різні люди. Хтось спить і бачить повернення руськоміра. Хтось мріє знову жити в сірій зоні.
А хтось просить - не кидайте.
Почуйте їх слабкі голоси.


https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2555771921150160?notif_id=1570429542511003¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
- Ти надто гостро пишеш, тобі так грошей не дадуть.
- Ось ти не те тут написала, треба написати якось інакше.
- От ти не права. Ти вимагаєш, щоб люди оглядались назад, для чогось їм нагадуєш про помилки. А люди цього не люблять. І ето... Тобі ж так грошей ніхто не дасть.

Я це чую вже кілька років. Про "пиши так, щоб тобі давали гроші" Я чую це, якщо точно, вже п'ять з половиною років.
Про "ти не те написала, треба було написати інакше" я чую вже чотирнадцять років, з того самого часу, як мені насильно завели мій другий блог (паролі від першого я тут же благополучно забула, десь він так і мотиляється, бідося, самотній, порожнісінький.......)
Я це чую постійно, іноді кожного дня. І іноді навіть замислююсь - а що, дійсно треба писати так, щоб давали гроші?
:)
Тобто, не те що думаєш, не те, про що болить - а саме те, що люди хочуть почути ось саме зараз?
А як це, люди? Я прям не знаю. Замислилась я. Треба вчитись, мабуть. Чи не треба?
(сміх в студії)

І щодо грошей.
Ось я пишу як пишу зазвичай. Ось є фронт, люди. І на фронті є група розвідників і підрозділ мінометників. Вони стоять у різних точках фронту. Вони служать у різних підрозділах. Вони взагалі не знайомі між собою.
Що їх поєднує, крім того, що вони українські воїни і всі наші друзі, яких ми знаємо, які воюють з самого початку війни і аж досі?

Поєднує їх ще одна, но полум'яна страсть - обом цим невеликим групам людей потрібна одна деталь, якої їм дуже не вистачає для роботи з позиціями ворога. Ну, такої роботи, щоб позиції ворога ось були, а ось їх вже й нема.
Їм потрібен ДАЛЬНОМІР. Кожній групі по дальноміру.
Вартість дальноміра на скріні. Мабуть, є надія, що там дадуть якусь знижку, хоч незначну. Мабуть. Не факт. Але одразу помножте на два. Бо коли в мене на руках раптом опиниться один дальномір - я, мабуть, розірвусь навпіл у загадці буріданова віслюка. Кому ж з двох його віддати? Тому потрібно два.
Але це поки що мрії. Поглянемо на ціну дальноміра і зрозуміємо.

Наблизити мрію про два дальноміра можна, звернувши увагу на наші картки допомоги фронту
Приватбанк, на ім'я Діни Макарової
5168742224984579 гривнева картка
5168742222839171 євро
4149629396335416 долари США
ОЩАДБАНК
5167 8020 0607 4931
Макарова Діна Костянтинівна

Можна також зробити репост і розказати людям від себе - чому ми допомагаємо фронту, чому так конче потрібно не забувати про захист нас усіх - аби ми могли вільно жити, спокійно спати, ходити на роботу, йти на Майдан (це теж потрібно), бавитись з дітьми, гуляти з собакою по осінньому лісу...
... ну, тут остапа понесло. Усе це можна пояснити вашим читачам. Чи треба це пояснювати на шостому році війни?
Іноді треба.

Дякую вам. Давайте наближати мрію про два дальноміри разом. Боже, як же хочеться дальномір. Два! Два дальноміри.
Дякую, люди.

АПДЕЙТ
о, ми вже потихеньку наближаємось до мрії. Уточнили ціну на сьогодні вона становить 24230 грн. І то щастя.
Світлина від Diana Makarova.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2550157815044904
[personal profile] nazavzhdy
ППД для Ф.О.Н.Д.а

ППД - це контора. Звичайна сільська контора у минулому (кажуть, тут був ще колись клуб)
Свого часу ми купили цю контору у вщент розваленому стані. купили за досить смішні гроші. Більша частина цих грошей була наша, сімейна, ми збирали їх десять років для покупки будиночка у селі. Трохи менша частина - гроші, які нам дарували для покупки будинку.
Купили і......
і ті гроші, що лишились, одразу пішли на впорядкування ППД.

ППД купувалось для:
- життя та перебування нас, фондерів, військових, тобто, тих наших друзів, хто стукає у наші двері вже шостий рік. А що в них стукати, вони і так відкриті для вас.
Зроблено. Живемо. Живемо у страшних умовах, але що є є, те і наше. Добудуємо.
Добудовувати допомагають друзі - волонтери, військові, і величезна вдячність вам, люди
- роботи Ф.О.Н.Д.у
зроблено. Ф.О.Н.Д. працює тут активно, у дворі стоянка фронтових автомобілів, що потребують ремонту, у колишній актовій залі склад. Лишилось розкидатись з проблемами і знайти місце для музею Ф.О.Н.Д.у, підбити стелю і розвішати всі наші улюблені фото, а вже потім можна і кликати вас, наших друзів, на таке типу-новосілля. Приїдете?

це картка, куди можна надіслати допомогу для нашого будівництва. Якщо ви хочете нам допомогти.
5168 7422 1608 6656 Макарова Діна Костянтинівна, банк Приват.

ППД працює, от що головне. Працює, як і замислювалось, з фронтом і для фронту. Ну, і живемо ми тут теж. Побутові умови страшні, але що можна встигнути зробити за півтора року, з бідацьких грошей, та ще й не відриваючись від фронтової роботи?
А ось що.
Історія одного фасаду.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2548788768515142


Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Бугага!
Воронкова дає чудову пропозицію. Цікаво, хтось відгукнеться?
Я й сама аж втомилась запрошувати деяких диванних діячів та стратегів на фронт. Що ви, ні. Їх для такого то нема то нєту. В когось здоров'я, комусь ніколи, хтось - та я з фронту не вилізаю, ви що, думаєте, я не був на фронті? - але найменший пробіг каверзними питаннями показує, що якщо він і був колись на фронті, то не далі Харківа :)
Вперед, сміливчики. Вдаріть автопробігом по Золотим.

(включає тоталізатор)



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2548564708537548?notif_id=1570117417323405¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
Що тут додати?
Та просто - йдіть на ці виставки, люди. Не бійтесь, що кривава війна увірветься до ваших сердець - а вона й так там, я впевнена.
І дякую тим друзям та фондерам, що були вчора з нами.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2642237025807407&set=pcb.2642240149140428&type=3&theater
[personal profile] nazavzhdy
Це ще один відгук про вчорашній захід. Він від нашого найдотошнішого фондера, пана Петр Доможиров Він попередив, що відгук буде з вредністю, а я навіть не здивувалась. Люблю дотошну вредність. Тим більше, що Петро Петрович в дечому правий. З відлунням Росії в нашій історії треба щось робити.
Але страшенно жалко, що Петро Петрович дав так мало фотографій дійсно сучасної експозиції АТО-ООС. Вона варта і колажу, і вашої присутності

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2416433221745589&set=a.127414407314160&type=3&eid=ARBeaFrNhPJ-dX5zuR58h68ZbB3gWsPeDAdPl96DDXTP8ydqz6BGufB9Ypw7kwm6LKfyhXdjJHwkiZk0
[personal profile] nazavzhdy
А чому це я дійсно так сяю?
А тому що ця тендітна квітка, що примостилась на лацкані так ясно - везлась для мене здалеку.
І це з біса приємно. Не кажучи вже про красу квітки.

Дякую...



Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
ППД ВАМ ВЕЧІРНЬОГО

затишного
лампового
холоооооодного... брррр...
З подякою до тих, хто вклався у обігрівачі. Собаки вже оцінили, ми ж поки що не включаємо. Сенс гріти вулицю?

[personal profile] nazavzhdy
Ці експозиції вражають. Я бачила, як на них реагують військові. Що вже говорити про цивільних людей.
Це потрібно, щоб наблизити до себе враження від війни. Щоб те, що люди бачать по телевізору, раптово стало поруч, простягни руку, ось воно, близько.
Аби не стало раптом ще ближче, потрібні ці експозиції.

Працівники цього музею - подвижники. Абсолютно самовіддані люди. Знаю, що за деякими елементами виставок та експонатами музей відряджає на фронт експедиції. І збираються ці експонати зовсім не в тилових секторах фронту.

Ми вклали й часточку своїх історій в цю виставку. Тож гадаю, що маю право запросити вас на завтра, на відкриття оновленого музейного залу
Ми будемо.
https://www.facebook.com/events/513691595861482/


https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2536811226379563?notif_id=1569588116246657¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
ХТО ПІДЕ З ФРОНТУ ОСТАННІМ

Піар, піар...
Про піар я вам багато чого можу розповісти. Нам, волонтерам, він необхідний, бо де нам брати грошей на фронти без цього клятого піару?
Буває самопіар. Теж тєма.
А буває так, щоб зовсім без піару. Без журналістських пєснопєній, без участі у різних зборах амазонок, берегинь та ветеранок, без мемуарів та схвильованих і ріжучих душу постів - а просто безвилазно на фронті рік, два, чотири... Без ПТСРів та реабілітацій, обличчя на білбордах та ростових фото на виставках.
Хто її знає?
Волонтери знають. Медики. І знає фронт
- Люда, ну, як так?
- Та я ж не фейсбучна.

Вона не фейсбучна. Їй аби був порядок з медициною. І аби була машина, щоб об'їжджати опорніки.
Машини поки що нема.
Машина - це дві, дві Read more... ) з припискою "авто для Ромашки"
І ця машина не буде простоювати, ручаюсь.

(на фото - двоє з тих, хто піде з фронту останніми, за спільними роздумами - де взяти автомобіль? І богоматір, теж, мабуть, в роздумах)

https://www.facebook.com/1449029618689145/posts/1615417812050324/
— разом із Ludmila Plaksina.



https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2531667233560629&set=a.902024059858296&type=3&theater

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
РЕЙС

Короткий як давно такого не було. Але наповнений. Інформативний - але тут суто для мене.

Три дні за два - тут ми упіймали секрет. Якщо ти не можеш робити довгі рейси (в понеділок на роботу) - забезпеч рейс двома водіями. Один рулить, другий відпочиває, тим часом рейс тулить собі по точкам.
Ага, два водія. Тут один не завжди може, де брати другого? Так, це проблема. Усі працюють на основних роботах, ось воно, чисте волонтерство без сидіння у фондах на волонтерській зарплатні. І тут вже крутись як хочеш.

Інформативність.
Коли один водій Read more... ) в нашій армії як було, так і лишилось вкрай поганим (продукти, форма, берці є, але цього мало)
- люди потроху забувають про свою армію і свій фронт.

Але лишились ті, що не забувають. З подякою до вас усіх - і певна розвідка приєднується цим фото
і інші приєднуються словами подяки.
І ми вам дякуємо.

Тут треба написати - переможемо. Але це, кажуть, неактуальної. Тому резюмую -

Давайте знову вчитись перемагати.
Ваш Ф.О.Н.Д. і ті позиції Світлодарки, де ми були гостями під час цього короткого, але напрочуд інформативного рейсу.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2529258963801456?notif_id=1569241560159852¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.</
[personal profile] nazavzhdy
Бачить бог, і ви бачите - ми намагаємось не зловживати фінансовими проханнями. Але буває так, що треба аж горить, хоч вішайся.
Підрозділи вийшли на фронт. У кожному підрозділу є наші підопічні. Від кожного взводу (роти) в нас є список замовлень. На рахунку Ф.О.Н.Д.у 300 гривень.
Лишилось три дні до виїзду. Що могли, вже відправили Новою поштою. Що не можемо поштою, веземо.
Але це все ще треба купити.

Прошу допомоги, братці. Прошу дуже сильно, прошу репостів.
Фронтові картки Ф.О.Н.Д.у
Приватбанк, на ім'я Діни Макарової

КАРТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ ФРОНТУ

5168742224984579 гривнева картка
5168742222839171 євро
4149629396335416 долари США

ТАКОЖ ПРАЦЮЄ НОВА АЛЬТЕРНАТИВНА КАРТКА ОЩАДБАНКУ - збір на потреби фронту

5167 8020 0607 4931 Ощадбанк
Макарова Діна Костянтинівна

Усі інші реквізити завжди розміщено тут https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324
Дякуємо, люди.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2519670588093627
[personal profile] nazavzhdy
Це гнівить. Це обурює.
Але коли ти знаєш, що люди борються за ліс у Києві, тобто, за нас з вами. А ще коли ти знаєш, як вони борються - тобто, виконуючи всі законні вимоги до подібних протестів, не переходячи законних меж...
... тоді на цих людей, як водиться, випускають тітушок. Гівнюків, які не гнушаються тим, щоб підняти руку на жінок.

Юля Кононенко - фронтовий волонтер.
Юля Кононенко - одна з тих волонтерів, хто кладе сили на донесення до суспільства, до гостей Києва пам'яті про нашу війну. Проект "Стіна пам'яті на Михайлівському", проект щодо надання дню трауру за загиблими офіційного статусу - це в тому числі і її величезна частина роботи. Захист Протасового Яру - це потужна кількамісячна робота громади, в тому числі і робота Юлії Кононенко.
Юля Кононенко - одна з нас. Натомість тітушки, наймані для захисту незаконної забудови на Протасовому Яру - це вороги. Такі самі, проти кого ми стояли на Майдані.

То чи ж ми не захистимо своїх від ворога?..
Прошу репост. Прошу вашого слова захисту, слова підтримки, слова обурення.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2515880305139322?notif_id=1568614519188713¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Profile

lenta_ua: (Default)
Україна. Пульс блогосфери

February 2020

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829

Most Popular Tags

Page Summary

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jun. 15th, 2025 04:37 am
Powered by Dreamwidth Studios