Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
… іноді в мене питають, як так сталось, що одного разу на одній з доріг нашого фронту зустрілись чотири валки, чотири різних напрямки, і всі вони мчали в одному напрямку, і всі вони начебто йшли однією дорогою, і кінцевий пункт трьох з них був у одному місці. Кінцевий пункт четвертого напрямку йшов назустріч, і далі повертав назад, до смерті.
Чотири напрямки зустрілись і наче нічого не сталось. Але все, що сталось до і після того, назавжди закарбувалось в історію нашої війни.
Хто був режисером тих напрямків, тих експедицій?
Вікіпедія мовчить про режисерів. Вікіпедія скупо говорить лише про факти. Але ми знаємо, ми, нас було троє – я, вона й він. І група, що приїхала нас вивести з тієї дороги, на яку загинула нас доля і звичайне людське співчуття. Звичайне бажання врятувати усього-навсього 112 знесилених людей.

... іноді в мене питають, чому я так не люблю політика Петра Порошенка? За Іловайськ? За Дебальцево?
все, все так. Але програш у військовій операції - це просто програш у військовій операції, чим би він не був зумовленим. Тупістю. Неготовністю до прийняття рішень. Невмінням планувати, керувати, прогнозувати. Ну, доведіть, що це все було навмисне. Поки не доведено- не винен.
Але бувають операції, в яких людей навмисне посилають на смерть. Оце, братця, найстрашніше. Для тих, хто йде на смерть - аве, Цезарю! Для Цезаря, якому конче треба взяти якусь окрему висотку - аве, лицарі!
Стояти до останньої краплі крові і останньої краплі води захисників 32-го блокпосту посилали заради політичних амбіцій. І це злочинно.
Все просто. Якраз в ті дні йшли вибори. Перемагала партія президента. І кожна позиція, що була б зданою нашими військами в ті дні, кожен відступ - грав би на електоральний мінус. І саме тому захисників блокпоста прирекли на гибель.

Я повторювала і повторюю - тоді і всі минулі роки - шансів вижити у них не було. Вони самі це знали.
Я схиляю голову перед тими, хто проривався до них з водою і гинув. І знову йшли на прорив і гинули. Я схиляю голову перед тими, хто вивіз останки загиблих з оточення і знову повернувся на 32-й блокпост. Саме такими були домовленості - виїхати, вивезти шматки обгорівших і зотлілих трупів, і повернутись. Я й досі не розумію, де вони брали сили для цього - я, та сама, що в наівності своїй тоді, разом з ще однією такою ж, їхали на 32-й блокпост, щоб:
- впевнитись, що все насправді так, як розповідали нам захисники в уривчастих телефонних розмовах
- провезти їм воду
Ну, й де б я взяла для цього сили? Але їхали сам для цього. Слава богу, що не знадобилось. І воду, і цигарки, і батарейки для рацій - а вони просили саме цього, воду й батарейок для зв'язку, і трішки хліба - ми доставили їм іншим способом.

Чи знав політик Петро Порошенко дійсне положення на 32-му блокпості? Так, знав. Але було завдання Юрію Бірюкову вийти в інтернет і брехати, брехати, що вода доставлена, що в захисників є все, аби продовжувати обороняти позицію.
Брехати, щоб заспокоїти людей? Брехати, щоб все ж тихо вивести людей з оточення?
Ні.
Брехати, щоб не збити виборчі показники. Брехати, прирікши на смерть 112 людей.

Це - непростимо.
Розумієте, все просто. Якщо ти прирік людей на смерть заради країни - ну, тут таке. Люди повинні знати, за що вони гинуть, люди повинні йти на це добровільно.
Але якщо ти прирік людей на смерть заради власної вигоди - ти поганий політик. Та й людина ти дєрьмова.

... а увечері вони вийшли. Вийшли з технікою, зі зброєю, отримавши нарешті наказ про вихід.
Що зробило цей наказ? - а ви. Ви всі, хто тоді боровся за людей 32-го блокпосту, тримаючи тему в інтернеті, в ЗМІ, в листах до президента.
І - три валки, три експедиції, які зустрілись одного разу на 32-му блокпості - група журналістів різних видань, група різних волонтерів і група командування сектором. Всі вони й зустріли той моторошний Урал з трупами та напівтрупами. Всі вони й зробили той потрібний наказ своїм обуренням. І захисники 31-го блокпосту, що оточили тоді командування і ледь не вбили. Так, що охорона пузатого генералітету злякано озиралась навкруги, на натовп розлючених чоловіків, які їх оточили - і розуміли, без варіантів.

А хто вмовляв журналістів, хто збирав по дорозі волонтерів (декого теж прийшлось вмовляти), Вікіпедія не знає. А знають троє - дві жінки і один чоловік. І група, що прийшла на виручку. І ті, хто допомагав звідси, з Києва. І ви, що знали й знаєте правду про 32-1 блокпост.

Та і не треба це знати Вікіпедії, правда?
:)

... цей пост пафосний. Я тоді так писала. Ой, лишенько, я ж і зараз так пишу. Читайте його, хто ще не читав. Там є деякі помилки, роки їх поправили, але цей пост я вже не поправляю. Нехай лежить, як і був написаний.
Зі схиленою головою, згадавши загиблих - дякую, Юрий Бутусов за твій пост. https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/3374298542610418
І за все, що ти тоді зробив.
Привіт, Наталья Воронкова (Nataly Voronkova) - ми тоді це зробили. Ми ще не знали, що тоді лише вчились витягувати людей.
Привіт, Ткаченко Ярослав.
Привіт, Andrew Reva, ти керував з сектора А
Привіт, Доктор Кто, ти допомагав навіть не знаю, звідки.
Привіт, Морозе, як завжди, не вкажу твого імені.
Привіт, Ендрю, ти тоді керував операцією з Києва...

і скільки буде війна - не знати мені спокою, доки наш 32-й блокпост не стане дійсно нашим. І скільки ще мені лишилось жити - не покине мене запах 32-го блокпосту.

Запах злочину, зради, смерті і відпустки, взятої у смерті.
Осінній запах горілих людських тіл...

https://www.facebook.com/fondDM/videos/1522960811296025/

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2603547863039232?notif_id=1572373473403324¬if_t=notify_me
[personal profile] nazavzhdy
Сиділи замерзлі і виливали одне одному свій біль.
Таке інтерв'ю й вийшло - задубіле, але гаряче. Дякую тим, хто його зробив. Ви навіть не уявляєте, як допомогли мені. Іноді треба виплеснути тамований роками біль.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2572671526126866?notif_id=1571159761177602¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
ППД для Ф.О.Н.Д.а

ППД - це контора. Звичайна сільська контора у минулому (кажуть, тут був ще колись клуб)
Свого часу ми купили цю контору у вщент розваленому стані. купили за досить смішні гроші. Більша частина цих грошей була наша, сімейна, ми збирали їх десять років для покупки будиночка у селі. Трохи менша частина - гроші, які нам дарували для покупки будинку.
Купили і......
і ті гроші, що лишились, одразу пішли на впорядкування ППД.

ППД купувалось для:
- життя та перебування нас, фондерів, військових, тобто, тих наших друзів, хто стукає у наші двері вже шостий рік. А що в них стукати, вони і так відкриті для вас.
Зроблено. Живемо. Живемо у страшних умовах, але що є є, те і наше. Добудуємо.
Добудовувати допомагають друзі - волонтери, військові, і величезна вдячність вам, люди
- роботи Ф.О.Н.Д.у
зроблено. Ф.О.Н.Д. працює тут активно, у дворі стоянка фронтових автомобілів, що потребують ремонту, у колишній актовій залі склад. Лишилось розкидатись з проблемами і знайти місце для музею Ф.О.Н.Д.у, підбити стелю і розвішати всі наші улюблені фото, а вже потім можна і кликати вас, наших друзів, на таке типу-новосілля. Приїдете?

це картка, куди можна надіслати допомогу для нашого будівництва. Якщо ви хочете нам допомогти.
5168 7422 1608 6656 Макарова Діна Костянтинівна, банк Приват.

ППД працює, от що головне. Працює, як і замислювалось, з фронтом і для фронту. Ну, і живемо ми тут теж. Побутові умови страшні, але що можна встигнути зробити за півтора року, з бідацьких грошей, та ще й не відриваючись від фронтової роботи?
А ось що.
Історія одного фасаду.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2548788768515142


Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Це дещо більше ніж пісня

Анастасия Шевченко (Anastasiia Shevchenko) сиділа в палатці четвертої сотні. Камуфляж і хустка на косах. Настя співала "Ой да нє вєчєр..."
Так ми познайомились вдруге. Вперше - ще до війни.

Коси пішли за війною. Війна лишилась в її душі.
Настя шаманить своїм співом.
Чаклуй, Стасіку...

[personal profile] nazavzhdy
Це важко пояснити, але я завжди говорю про них з посмішкою. І дуже рідко - в минулому часі.
Вони були...
Вони були? Та що ви, вони і зараз є, ми вгадуємо їх прекрасні обличчя в личках дітей. Ми бачимо їх на вулицях наших міст. То ж як не посміхатись, говорячи про них?
Адже вони загинули за те, щоб ми посміхались...

Але того дня я сильно розхвилювалась. Бо є ті, чия посмішка згасла назавжди.
Матері...
Бо ми дійсно мусимо мати один такий день, коли ми можемо прийти до цієї стіни, посміхнутись нашим загиблим - і вклонитись їхнім, назавжди осиротілим, мамам...

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2448244875236199?notif_id=1565337468836717¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Це теж слово батальйона за свого товариша Віталія Марківа. Фронтове слово - воно лаконічне, як влучний постріл.
Ці - найперші. Хто одразу з початком війни вийшов на фронт, і не полишає його.
Почуйте, як вагомо звучить це "Героям слава!"
Як звучить вагомо "Я - Віталій Марків"
Зробіть репост цього відео, прошу. Я чекаю, що інші підрозділи теж підхоплять це слово.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2405496406177713?notif_id=1563188085746207¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
Я ЗВИНУВАЧУЮ

А тепер я вам розкажу, як це все було.
… два роки тому Віталія Марківа, старшого сержанта Національної гвардії України, заарештували в аеропорту, коли він, разом з дружиною, під час своєї законної відпустки, прилетів до Італії, аби побачитись з мамою та сестрою.
Мене розбудив дзвінок матері Віталія Марківа:
- Італійця заарештовано за підозрою у вбивстві італійського журналіста Рокеллі.

... У 2014 році журналісти Рокеллі (Італія) та Міронов (Росія) під час осади Слов’янська пробрались на позиції сепарів-росіян (не маючи акредитації від України) – і там загинули під час бою. Як виявилось, саме Марківа, на той час солдата Нацгвардії, що стояв з підрозділом на горі Карачун, звинуватили у цих смертях. Саме на нього було відкрито кримінальне Read more... ) Правда?
Чи ні?
Чи ім’я та свобода того одного солдата чогось варті?
Бо інакше – що ж ми за країна, яка полишає у біді своїх захисників?

репост, коли згодні.
Розділіть зі мною мій гнів.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2401051456622208?notif_id=1562958515170884¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
діана макарова
Я кажу:
- Ми йшли влітку чотирнадцятого по своїй землі. Наша армія була босою й бідною, голодною й роздягненою, але ця армія йшла по своїй землі і перемагала. І лише після Іловайська ми зупинились.
- Канєшна... - відповідають мені. - Якраз під час Іловайська і увійшла до України Росія.
- Та ви шо? - питаюсь я. - А Росія у Слов'янську, це вам не Росія? Чи ви й досі вірите, що то обурені шахтьори відкопали зариту в шахтах зброю і почали воювати? А Зеленопілля вам не Росія? Якої ще вам Росії треба було, щоб ви, шановні істори ки війни, помітили її лише під час Іловайська.

Зеленопілля.
Друге пекло. Read more... )

=========

На цьому відео зафіксовані наслідки трагічної ночі в сучасній історії українського війська. У ніч з 10 на 11 липня 2014 року російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціям українських воїнів у районі Зеленопілля. Це було перше безпосереднє масоване застосування регулярних військ Росії проти Збройних Сил України.

Тоді загинуло 30 військовослужбовців Збройних Сил України і шестеро прикордонників.
Ми не забули. Світла пам`ять Воїнам...
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2398702020190485?notif_id=1562850055893036¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Не дуже люблю канал "Україна" - але цей репортаж йде мені по серцю.

https://www.youtube.com/watch?v=mlJfQCoTeFE&feature=share

Історія цього хлопця вам знайома. Його було взято в полон, і перше, що зробила його бригада та і власне командування сектором - оголосили його в СЗЧ (самовільне залишення частини), а потім перебіжчиком. А чого, так же легше. Не треба битись за повернення полоненого, не треба вести переговори - він не наш, та й по всьому.

Півтора місяця після взяття в полон ми очікували хоча б якихось новин про нього. Півтора місяця з нього вибивали хоч якесь зізнання на камеру. І коли з'явився ролик з записом - з жахом я спостерігала, як несуться фейсбуком крики - зрадник! З жахом, бо виявляється, людям треба так мало, щоб відмовитись від людини, від свого воїна.
Людям потрібна лише відмашка. Ату його.
Ату його, коли сидів він в одиночці вісім місяців.
Ату, коли його катували, вибиваючи зізнання.
Ату - бо так легше. Так спокійніше. Викинути людину завжди легше, аніж боротись за неї.

Але знайшлись люди, які повірили в людину. Знайшлись люди, які сказали - він наш, тому мусимо боротись за його повернення. Тут, серед моєї стрічки, є ці люди. І ви згадаєте про цю історію. Ми свого часу бились разом з вами за Тараса - бились, не знаючи його особисто, просто вірячи у просту істину "Своїх не кидають".
Я дякую вам, люди. Дивіться, який хлопець. Повернувся і воює. Оце від нього нас примушували відмовитись?

Нагадую. Сьогодні в Києві Марш за визволення полонених. Я не встигну приїхати на цей Марш. То ж прошу - підіть, побудьте там за мене.
І за таких як Тарас.
Дякую.

https://www.facebook.com/events/298064434410510/
[personal profile] nazavzhdy
Діана Макарова: Завтра Марш
Люди вимагають свободу в'язням Кремля.
Таких акцій за п'ять років війни було дуже мало. Нам казали:
- Та з цим питанням працюють професіонали, не лізьте.
Нам казали:
- Тихо-тихо, не підвищуйте цінність бранців, тоді за них буде ще складніше домовлятись.
Нам казали:
- Не ускладнюйте проблеми, пам'ятайте, що відкритими протестами ви зможете зробити гірше нашим, які перебувають там, в полоні.

Завтра Марш.
Там будуть говорити не лише про обраних (пам'ятаєте, як всі ставали на захист Савченко, забуваючи про інших?)
Тих, хто в Росії.
Тих, хто в Криму.
Тих, хто в квазіреспубліках ОРДЛО.
Тих, кого тримають за гратами, в колоніях, на підвалах за ідею - і тих, хто попав до полону лише за те, що він виконував свій обов'язок.

Я ж хочу, щоб завтра не забули ще про одного бранця - Віталія Марківа, старшого сержанта батальйону Кульчицького. Його заарештовано в Італії за надуманим та притягнутим "за вуха" обвинуваченням. Другий рік йде слідство та суди. Ніхто вже не приховує, що Віталія судять лише за те, що він захищав свою країну.
І це теж ініційована Кремлем справа.

Завтра Марш.
Чи говорили ви з матерями, чиї сини в полоні?
Чи говорили ви з родинами заручників?
Це важкі розмови. Це невимовно тяжко - слухати їх, дивитись їм в очі.

Завтра Марш.
У перші роки війни полонених обмінювали на різних рівнях. На фронті є принцип - своїх не кидають. Хоч мертвих, хоч полонених. Так було, доки усі обміни полонених не стали під одну "кришу". СБУ взялась за цю справу (а кому ж ще?) - але не справилась. Останні півтора роки нікого з полонених не міняли. А списки полонених повняться.
А своїх кидають? Чи таки ні?

Марш завтра...

Марш за звільнення заручників Кремля
https://www.facebook.com/events/298064434410510/
[personal profile] nazavzhdy
Рефат Чубаров:
Керівникам телерадіокомпаній України!
Журналістам, блогерам, користувачам соціальних мереж!
Співгромадянам України!
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня 2019 року по всій території України, включаючи тимчасово окупований Крим, о 12.00 дня буде оголошено хвилину мовчання в пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу.
Просимо Вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Будемо також вдячні за репост

[personal profile] nazavzhdy
- ХРИСТОС ВОСКРЕС!
- ДЯКУЮ, Я В КУРСІ...

... "— Локи, ты же точно знаешь, что Бог есть, ты был в его чертогах... Зачем ты разубеждаешь людей?
— Люблю провоцировать святош, пусть задумаются."
("Догма" https://uk.wikipedia.org/…/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%B0_(…)
(епіграф) ...

Я не знаю, хто там воскрес чи ні – я ж завжди вірю лише в те, що він був у історії людства. Юродивий, який ходив по храмах та базарах і просив лише про одне – люди, любіть одне одного.

... у мене для вас погана новина Read more... ) але саме в цьому й полягає виключна чарівність нашого життя, правда, друзяко Христос?

А ви?

https://www.youtube.com/watch?v=23YPW_2WDUI

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2272585992802089?notif_id=1556442247539712¬if_t=notify_me
[personal profile] nazavzhdy
Волонтерская Сотня Госпиталь з Denis Adonin:
·

Киев, Военный госпиталь

Сегодня к нам прилетели наши раненые защитники.

Вой сирен пронзил весь город!

Им нужна наша помощь и молитвы!

Чем можно помочь:

1. СДАТЬ КРОВЬ:
Забор крови в Центре крови госпиталя с понедельника по четверг с 9:00 до 12:00.
На все вопросы когда сдавать, как подготовится и т.д. с радостью ответит Людмилка Остапенко 067-531-30-31

2. ПОМОЧЬ С БЫТОВЫМИ ВОПРОСАМИ:
Для лежачих:
- Влажные салфетки большие упаковки
- Бумажные полотенца рулоны
- Впитывающие пеленки 60х90 и 90х90
- Памперсы для взрослых размеры M и L

Одежда и обувь:
- Футболки, шорты, носки
- Тёплые кофты на молнии, кенгурушки
- Спортивные штаны и костюмы
- Трусы-боксерки и семейные 48-58 рр.
- Резиновые тапочки ходить в палате 40-46 рр.

Ежедневные потребности:
- Зубные щетки, зубная паста
- Пена/гель для бритья; станки одноразовые; средства после бритья
- Шампунь; гель для душа; жидкое мыло
- Стиральный порошок, средство для мытья посуды, губки, мусорные пакеты

Продукты:
- Молочные продукты (йогурт, творог, ряженка, кефир)
- Фрукты, овощи (бананы, апельсины, лимоны, яблоки,...)
- Колбаса, сыр, сало
- Сладости (конфеты, шоколад, печенье, халва,...)
- Чай, кофе, сахар

------------------------------------------------------------------------------------------
1. Главный Военный Госпиталь, Печерск, заезд с Лабораторного переулка
Работаем с 10.00 до 17.00 понедельник- суббота
Телефоны:
Лекарства: 093-687-03-38, 068-986-45-93 Юлия
Хоз.потребности: 063-863-06-31 Алёна и Таня

2. Бульвар Верховного Совета, 21Б (двери с фольгой)
Работаем с 11.00 до 18.00
093-585-84-64 Нина
068-986-4593, 093-687-0338 Юлия

3. Отправить посылку Новой почтой (оплата получателем):
- до 30 кг: Київ, НП-71, ГО "Волонтерська Сотня Доброволя", 050-332-66-01
- свыше 30 кг: Київ, НП-3, ГО "Волонтерська Сотня Доброволя", 050-332-66-01

ПОМОЩЬ МЕДИКАМ и РАНЕНЫМ
ПриватБанк 5168 7420 1680 3284 Воронкова Наталія

Видео парамедика Денис Адонин (Denis Adonin)

https://www.facebook.com/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%A1%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F-%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C-547369658737346/
[personal profile] nazavzhdy
Сємочко звільнено?
(ні, не так)
Сємочко звільнено???
(та ні, не так же)
Звільнено непотопляємого Сємочко???

Я вражена. Я приголомшена.
Звільнено Сємочко. Звільнено Свинарчука, ой, перепрошую, Гладковського. Погрозили пальчиком Медведчуку (я в це взагалі мало вірю, але так кажуть). Швиденько прийняли антикорупційний суд. Звільнено Гордєєва! Ви чули таке? Гордєєва звільнено!
... от що Зеленський животворящій робить!

Ні. Я категорично - чуєте, ка-те-го-рич-но! - проти обрання Зеленського Президентом України.
Я категорично проти переобрання Президентом України Порошенко.
Я - за вибори. За довгі перманентні вибори, під час яких так швидко й просто вирішується все, що не могло вирішитись за п'ять років.
Скажіть, а немає у законах України якоїсь шпарини, аби відкласти голосування ще плюс один тур? Немає, да? Жалко. Бо лишилось всього нічого, а у нас в пам'яті висить ще недоведена до кінця справа смертей Ендрю-Байкера-Кияна. Боюсь, за тиждень не встигнуть справу поновити.
і ще багато різних справ висить, закритих по-кумівству, для зручності, та й просто аби зайвого не гавкали.

Ні. Я вимагаю виборів. Довгих виборів. Бо, як показує практика українського політикуму - український політикум найкраще працює лише під час виборів.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2250946271632728?notif_id=1555245742595505¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
... "село неначе погоріло, неначе люди подуріли"...

- хтось збирається таємно розклеювати листівки
- хтось їх вже клеїть (це все вам сниться...)
- хтось закликає перевиховувати неправильних громадян праскою (це все вам сниться...)
- хтось поки що добрим словом, так і кажуть "Ми сіль землі, ми розумні і пасіонарні, але ми станемо з бидлом на один щабель, ми гордість засунемо подалі, ми врятуємо Україну"
- у Харкові помічено людей у вудленді, паніка у коментах, це не російська форма, ні? Може, за нами вже прийшли?

останнє доконало - Господи, люди, де ж ви були усі ці роки, чи ви фронту не бачили, що ви звичайну британку від рос-цифри не відрізните?
- А берці, берці в тих людей які? - питаються стривожено.
- Якісь світлі. - панікують у коментах, ну да, а раптом це вже точно Росія?

Паніка-паніка.
Звільнено Гордєєва. Так ось для чого вибори!
А що ж тоді треба затіяти в країні, щоб звільнили Сємочко?
(це все вам сниться...)

Паніка не вщухає. Одні пакують чемодани, інші клянуться, що рюкзаки вже зібрано, до партизанських дій готові!

І наче чийсь там дух летить над Україною й волає стиха:
- Спиніться, люди. Це все вам сниться... Це тільки сниться...

добраніч.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37?__tn__=CH-R&eid=ARBpYiPj9C8GG4f9ChMrz3TD_qlwG9jUZMfo17tHZ-4XosYwVyaQpNk3TN9gE8zlAqDgOY9h6Yvxi7qK&hc_ref=ARTIdU35BBeolwmU5A5FWi8OUhy_oZmGXZ6XP9SLIynmwWEd7AVTRhvWdSXXbv-RjfY&fref=nf&__xts__[0]=68.ARAYy0S7G3Zb15Te-pB_3dtOUX4Or-f1MwhkJQoCZDHXYDMg1HWw5q5-gjvgDZy-yuRbpZjHshHs_8fR8a73zXR9R4-fcwSLLZoUhfHDBJHnS-SbRTQuK3xCkHbfuhtqFLivS_yT1bcOPU73RvEAbcqcUavIdXtPaGPTRThFmqfyHMviW-tuw3UiMJ7FNCPJPoHJPZLbYld4B5ow9iwKs7AXH0lRqRczmaAR-MIihze9hukOL7-pSLk9hvJUyD0Fn__Jc8nxaCzI9NlqouFReJOkQx3Muy6I83bQEIMYpzfzdpD5ZnC3eYdsk5kcP38C6J4qyBOKrC5B5-GfpxgZchIV

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Profile

lenta_ua: (Default)
Україна. Пульс блогосфери

February 2020

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829

Most Popular Tags

Page Summary

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jun. 10th, 2025 06:02 am
Powered by Dreamwidth Studios