АУКЦІОН "ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ"
… «АТО! А то, а то не повернеться ніхто - тими, ким були давно»
(Дред Андрій, Андрій Ганичев) …
(епіграф)
Відірвіться від іграшкових драконів – я покажу вам драконів справжніх, страшних до ненависті і страшенно любих нами, тих, що роздирають навпіл наші сни, але тих самих, без кого ми вже не можемо…
… чи знаєте ви, що бачать у своїх снах солдати?
О, ні, загалом їхні сни такі ж як наші, або і зовсім немає снів. А коли є – там може бути море й сонце, чи галявина, якою біжить назустріч твоє маля. Там може бути незнайоме місто, незнана мелодія, чиєсь обличчя. Або політ – правда ж, багато хто літає у своїх снах, навіть без медикаментів? От я регулярно літаю. Особливо коли падає тиск в судинах.
Але бувають в них такі сни, після яких він (вона) прокидається вночі, облитий холодним потом. Рота відкрито у німому крику сна – ви ж знаєте цей крик уві сні, уві сні ти горлаєш, а насправді мигикаєш безсило і стогнеш з люті.
І добре, коли поруч буде хтось, живий, гарячий, рідний, хто скаже – тихо-тихо, все минулось, я тут, я поруч, все пройшло… або нічого не скаже, а просто прокинеться і піде разом з тобою курити на кухню.
Часто вони зі своїми снами йдуть до нас. І ми вже знаємо – оце, коли біжить і завжди не добігає, не встигає, або коли стріляє, і все, останній рожок, остання граната, всьо… – це ще нічого. Можна ще не бити тривогу.
А от коли отой товариш, розірваний навпіл, перший твій загиблий товариш, перша смерть на твоїх очах, перше почуття провини, ті, хто вижили, завжди винні мертвим – тоді вже бити тривогу. Дзвонити лікарям, і знову крапельниці, знову стаціонар…
Ми знаємо їх сни. Ми вже давно ручкаємось з їх драконами, ми навчились навшпиньках танцювати між тими снами, виводячи їх за руку вузенькою доріжкою між полум’ям драконів.
Своїх. Давно вже ручних. Знайомих до болю в серці, ненависних до оскоми – драконів.
… не бійтесь. Ця скульптура не про це.
- Це мистецтво? – спитала я у знайомих.
- Однако… - відповіли знайомі.
- Це непогано. Вкрай непогано. – відповіли інші.
- Що ми знаємо про сучасне мистецтво? – сказали треті. – Але ця річ цікава, вкрай цікава.
- Про що вона, Дред? – спитала я.
- Це полонені спокуси і згубні помисли власника. Кожен череп – про одну людську слабкість. Покажемо ж язика людським слабостям, відлякуючи їх від нас, відкритим наче у крику, ротом кожного черепа порвемо брудні думки спокус. – відповів він, як завжди пишномовно.
Коли Дред включає пишномовність – тільки слухай. Слухай і посміхайся. Ми посміхаємось і радіємо. Бо коли Дред включає пишномовність – це означає, що відступають кляті сни. І Стасик знову живий, і тіло його не розірване навпіл, там, під Степановкою, і хтось тоді таки добіг до Рідкодуба, в час за півроку від часу Степановки.
- А заряджати на повний місяць. Я заговорив кожен череп, кожну спокусу. – додав Дред, хитро всміхаючись.
Але я тут вже кивнула досить серйозно.
Бо оці напівжартівливі шаманські заморочки хто-хто, а я сприймаю досить серйозно. Бо я давно вже знаю, що Дред – він шаман. Звичайний сучасний урбаністичний шаман, що може запросто зробити вибуховою дійсність. Я сама не раз бувала свідком цього ментального вибуху – коли ти шкіркою відчуваєш, як збурюються навколо тебе хвилі сьогодення, зшиваючись в єдине полотно разом з майбутнім та минулим – а часом точно так же розриваючи полотно дійсності. Точно так, як розривали полотно дійсності його автоматні черги, коли він прикривав вогнем пораненого командира та ще одного свого товариша під час останнього свого бою.
І ця скульптура не про страшні солдатські сни, не бійтесь – але я точно знаю, що, коли він ліпить свої безмежно чудернацькі, такі непрості і такі талановиті скульптури – він зшиває полотно сьогодення з минулим та майбутнім.
І відступають дракони.
Зникають кляті сни.
… ми виставляємо другий наш лот продажу «ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ»
Чому саме фронтовики? Які тут можуть бути лоти? Я пояснила тут
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2275940589133296На продаж виставляється настільна скульптура з полімерної глини. Авторство Андрій Ганичев, Дред, боєць 30-ї бригади, фронтовик, дембель.
Скульптуру ми назвали «Полонені спокуси»
Ціна – 500 грн
Кожен з вас може виставити свою ціну, більшу за попередню. Ці ставки прошу робити не в гілках коментів, а окремим коментом, щоб всім було видно.
Продаж скульптури закінчиться у п’ятницю, 10 травня, о 20:00.
Скульптура вважається проданою, коли її новий власник перерахує гроші на картку Ф.О.Н.Д.у для фронтових потреб. Хоча, скажу вам чесно, саме цей лот ми продаємо з єдиною метою – закупити на виручені гроші побільше полімерної глини. І вручити її автору скульптури. Вважаю, Дред повинен продовжувати свою шаманську ліпку. І нехай я буду проклята, якщо ця закупка не є тією ж самою роботою для фронту!
Я прошу про репост. Ваш репост може допомогти одразу у кількох цілях:
- допомогти нам заробити гроші на фронтові потреби (або, як у даному випадку, на полімерну глину для автора)
- ми можемо укотре нагадати людям та й самим собі, що ось вона, війна в країні, зовсім близько, ось вона ходить зовсім поруч
- ми можемо зробити рекламу автору, можливо навіть, досить талановитому автору – солдату, ветерану, фронтовику.
Я б’ю в гонг. Другий тур Аукціону ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ розпочато. Робіть ваші ставки, прошу.
прим.
останні фото – примірники інших скульптур автора. Ну, і сам автор. :) Хоча - ну, хто не знає Дреда?
І вишенька – що той шаман шаманить, коли береться до шаманства
https://www.youtube.com/watch?v=Wfe_lQhPEKoЩо той шаман робить, коли виконує свою пісню, що стала за гімн Ф.О.Н.Д.у
https://www.youtube.com/watch?v=hrvNLllkv_8як він бореться зі своєю інвалідністю
https://www.youtube.com/watch?v=FBaaMCf2XCs&t=6s
( Read more... )https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2286843684709653 Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
nazavzhdy
