Expand Cut Tags

No cut tags
[personal profile] nazavzhdy
Армія - це стіна, об яку довбешся головою і прочіми інтимними частинами тіла.
Співпрацювати з армією і не розбити голову і прочія частини тіла нереально.
А люди, які живуть і не співпрацюють, а ПРАЦЮЮТЬ в армії - цілими й неушкодженими бути за визначенням не можуть.

Армія на фронті - це подвійна стіна.
Совкова армія на фронті - це подвійна бетонна стіна. Бетон найкращої і найміцнішої марки.
Знімаю шляпу. Знімаю рукавички. Розстібаю навіть верхній гудзик блузки з пошани. Та, блін, я навіть прикладаю руку до серця, хай йому грець, вашому ідіотському флешмобу. Ваш би ентузіазм та до знесення цих стін.

У мене все.
Поки що.
Накипіло.
Армія зрозуміє.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2535343583192994?notif_id=1569520732247934¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
От у мене часто запитують:
- Ну, скажіть, що не так в армії? Їжа є, взуття і форма є, техніка, скажімо чесно, трохи краща, ніж у чотирнадцятому році. Чому? Чому така текучка в армії? Чому йдуть найвмотивованіші.
Ми втомились пояснювати. Військові втомились пояснювати. І вони, і ми кидаємо одне слово у відповідь - СОВОК.
- Ну, в чому саме полягає той совок? - допитуються в нас.
І господи, скільки було пояснювальних постів. І скільки у відповідь кричалось, що то просто нинішні "сонечка" до армії не привчені, що вони заробітчани та аватари. Коротше кажучи - винуватий хто завгодно, і самі солдати, і волонтери, що "та ви ж самі їх і розбалували!" - але не армія нашої країни як суть.
І можна скільки завгодно пояснювати, як поступово вбивали в нашый армії той славний дух чотирнадцятого року, здобутий влітку 14-го року, взимку 14-15-х. Що були погано забезпечені, але йшли вперед і перемагали. Що стояли черги до воєнкоматів...
Де воно зараз все?
Хто це вбив?

Але пояснити Read more... ) от.
Йде з армії. Йде хоч куди, хоч на дембель, а хоч до добровольців-позаштатних підрозділів. Аби не в армії. Доконав його наш виключний армійський совок.
Пояснювати чим доконав вже некорисно. Втомились пояснювати. Хто знав, той і так знає. І тут не в тому річ.
А в тому - це ж що треба було зробити з армією, щоб навіть людину, яка створена для армії, яка хоче воювати, вміє воювати, знає, як це робиться, не боїться воювати - відвернути від нашої рідної, такої совкової, армії?

... і так на кожному кроці. І так у кожному рейсі. І так майже у кожній розмові.
Просто констатую.
Просто боляче.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2516308931763126

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Ivan Choopa:
До речі, 131 ОРБ шукає людей.
Сержантів і солдатів.

ППД у Вінницькій обл, поблизу Калинівки.

Соцпакєт.
Потрібні водії, мєхводи, розвідники, снайпери, кулеметники, оператори ЗУ.

ЗП - як в армії.

Мінімальні стройові затяги (вар'юються від підрозділу до підрозділу). Можливість попрацювати по сєпарам, іхтамнєтам. Викопаєте окопчик :-)

Вимоги до кандидатів:
- адекватність
- хотіти вчитись
- не бухати. Догана і додому. Можна ще й тягла взяти при рецидиві.

Звертайтесь в лічку

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2429787507081936?notif_id=1564393007871693¬if_t=notify_me

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Нагадую.
Аукціон Фронтовики для фронту, і черговий лот.
Я закохуюсь у кожен з цих витворів, адже ці картини, вишивки, скульптури, вироби з дерева - їх зроблено отими самими, бійцями, сержантами, офіцерами, які стоять на фронті, часом стріляють, ну, часом ні, це ж залежно від обстановки - а от як у випадку цього лота, то стоять на фронті, ремонтують машини, доставляють на позиції все, що мусить бути доставленим на позиції...
Воюють, словом.
І допомагають нам допомагати їм. Бо все виручене за ці лоти йде на потреби фронта.
Пройдіть за лінком, подивіться, почитайте.
Робіть свої ставки, панове!
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2394985980562089&id=100001521319390




https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2399102403483780?notif_id=1562865961538163¬if_t=notify_me&ref=notif

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Я, МАМА І ВІЙНА
Аукціон «Фронтовики для фронту»

ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ – аукціон, покликаний знайти художників, талановитих майстрів серед наших фронтовиків. Це спроба зробити їх відомими, спроба подати людям їх талант. Але це також підмога від них волонтерам – всі виручені гроші йдуть на фронтову роботу нашого Ф.О.Н.Д.у. І так- це піар для ветеранів, дембелів, дійсних військових, людей, дотичних до фронту.

… «як покидали запорожці Великий Луг і матір Січ, взяли з собою матер божу, а більш нічого не взяли»
(Тарас Шевченко) …

… Вона там зараз скрізь.
Ти їдеш повз донбаські терикони і різаний ландшафт – аж глядь, а тут вона, стоїть на гірці, біла, пречиста, проводжає тебе і наче каже:
- Дітки, ну, обережно ж там… Мама хвилюється.
І ти здивовано Read more... ) нашу. І про війну. Завжди про війну.

Розпочато!

… попередні твори, продані на Аукціоні, можна подивитись тут
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2275940589133296
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2286843684709653
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2311952805532074
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2337467116313976

#фронтовики_для_фронту_фонд_дм



https://www.facebook.com/fondDMEnglish/posts/2324568217804175?notif_id=1562666541055449¬if_t=notify_me_page
[personal profile] nazavzhdy
п'ятнадцятиріччя [personal profile] 26 артилерійська бригада ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича
https://www.facebook.com/26abr/posts/2399431546787095?notif_id=1562336081573336¬if_t=page_highlights
і нас запрошують на свято.
Як ми їм допомагали? Та як усім. Коли могли і чим могли, з ашою постійною фінансовою допомогою.
Відправляли допомогу в частину, підвозили на фронтові розташування. Аж ось - п'ятнадцятиріччя, і нас запрошено.
Чи це приємно?
Та це не уявляєте, наскільки приємно!
Це та уважність, те наймнімальніше, чого потаємно і підсвідомо очікують всі волонтери.
Просто подяка за нашу роботу.
У - уважність

Поїхала Tetiana Yakovleva, якраз вона й була відповідальною за напрямок роботи з артилеристами 26
Поїхала серйозна група підтримки - Юлія Литовченко та її син, давній фондер, Тимур.
Чекали - та хтозна, чого чекали. Але такого не очікували.

Оця медаль - вона страшенно дорога. Дивіться, дивіться уважно, що там прописано - Ф.О.Н.Д.у Діани Макарової
Ми завжди наполягаємо, що працює весь Ф.О.Н.Д., що кожна медаль, виписана на ім'я Діани Макарової (ну, Ф.О.Н.Д. іменний, ну, що ти зробиш!) - належить всьому Ф.О.Н.Д.у. Що це для нас важливо. І артилерія як знала - саме це нам і виписали при нагородженні. Довівши, що з влучністю у нашої артилерії все ок.

Це уважність.
Це повага.
Дякуємо, артилеристи.
Влучності вам. Перемог вам - і усім нам.
З Днем народження.



Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2389864861074201?notif_id=1562412202838751¬if_t=notify_me&ref=notif
[personal profile] nazavzhdy
ДОНБАС-ІНДІГО
(Фронтовики для фронту)

ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ – аукціон, покликаний знайти художників, талановитих майстрів серед наших фронтовиків. Це спроба зробити їх відомими, спроба подати людям їх талант. Але це також підмога від фронтовиків волонтерам – всі виручені гроші йдуть на фронтову роботу нашого Ф.О.Н.Д.у. І так- це піар для фронтовиків, дембелів, усіх людей, дотичних до фронту.
Сьогоднішній лот в рамках аукціону «Фронтовики для фронту» теж від людей фронту. Але я не скажу вам їх імен, не в цьому пості, і не на часі, тут поки що іменний піар зайвий, і от чому…

… колись, гортаючи наспіх фейсбук, у перший рік війни це було – я прочитала пост:
«Бачила фото вулиці Донецьку. Будинок, балкон. На балконі вивішено два рушника – синій та жовтий. І це як мовчазний крик. Вони там, вони наші. Вони чекають на допомогу»

Моє серце було Read more... ) людей Донбасу і одну картину - вирішуйте, чи варта моя пісенька репосту.
Але картина Донбас-індіго варта того абсолютно.
Почали!
Робіть ваші ставки, ваші репости!

минулі лоти аукціону можна подивитись тут:
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2275940589133296
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2286843684709653
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2311952805532074

#фронтовики_для_фронту_фонд_дм





https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2337467116313976
[personal profile] nazavzhdy
ПРО ФРОНТОВУ ЕКОНОМІКУ
у діалогах та списках

У коментах виник такий ось діалог. Не полінуйтесь прочитати.
Такі діалоги не вперше, не востаннє. Це пишуть люди, які про фронт та армію знають з телевізора, з фейсбука.

Опонент:
- Напишу погане- зважаючи на зарплатню солдата - вони можуть абсолютно спокійно витратити гроші на планки , турнікети , бандажі- цього добра продається багато і воно коштує не дорого. Це як в мирному життя вони б купили собі взуття чи іншу річ , але цього разу купують життя. Волонтерство в тому вигляді , яке існувало раніше - перестає бути і це добре.

Я:
- Напишу ще гірше. Вони можуть багато чого собі купити, і вони купують - запчастини на ротну (взводну) машину, запчастини на штатну машину, інструменти на різні випадки життя - днями одні наші підшефні скинулись самі і купили собі бур для риття породи для нових бліндажів. Вони постійно собі це все купують, бо вони можуть, так. АЛЕ ЗАРПЛАТНІ ЇМ ПЛАТЯТЬ НЕ ДЛЯ ЦЬОГО! Зарплатні їм платять для того, щоб вони могли щось переслати дружині. Дружина ростить дітей сама вже п'ять років, діти бачать батька лише коли він вирветься у відпустку, з фронту чи ППД. Дружині треба вдягати і взувати дітей, лікувати, оплачувати навчання. Дружині треба найняти людей, які б скопали півгектара огороду. Бо чоловік на фронті. Дружині (дітям, мамі) потрібна хоч якась допомога від чоловіка, який захищає, блін, країну. Не розуміти цього - треба бути ідіотом.

Опонент:
- Я не кажу що вони все повинні купувати. Але і вчитися вимагати теж повинні. Бо більшість з тих хто це робить не просять купити бур. Дружина працює. Я не дуже переймаюся отим що ви написали - бо живу не на місяці. Деякі дружини живуть дуже не погано. А деякі взагалі розкошують. Бувають ситуації коли погано, але ніхто не вмирає. Півгектару городу ореться трактором. Так за гроші. Можна розповідати , що волонтерство має жити як і раніше, але насправді воно повинно зникати. Інакше армія повернеться не просто до совка, який нікуди не йшов, а й буде деградувати.

Я:
- Уперше я це почула в 14-му році. От добре, що я тоді не взяла до уваги ці слова. Хлопці та дівчата, яких ми підтримували ці п'ять плюс років, підтвердять :)

Не хочу навіть аналізувати оце Read more... )



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2335045483222806

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Коли ти любиш речі - ти ставишся до них як до товаришів. Ти ставишся до них з повагою.
Коли ти ставишся до речей з повагою - вони повертаються і йдуть служити за другим колом. Наші товариші зробили літачок, по поверненню з фронта відремонтували його. Ми - допомогли знайти літачку нових товаришів.
У Дельфіна новий фронтовий контракт. Літай.



Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Здається, обвинувачення розпадається. Понятно, що просять вирок - але щоб вибудувати вирок на такому піску, треба повісити собі на лоба слово великими літерами УПЕРЕДЖЕНІСТЬ
Не знаю, чи підуть вони на це. Але ж два роки йшли... ?


14 ЗАСІДАННЯ СУДУ У СПРАВІ ВІТАЛІЯ МАРКІВА.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2264795990404924&id=100006236340876
[personal profile] nazavzhdy
ЛУКАВЕ ЧОРТОВИННЯ
(аукціон "Фронтовики для фронту")

Ці речі наче з пекла – але це наше, правильне українське пекло.
Ці імена даються речам не просто так – бо імена ці вигадувались нашими прапрапрапрапрабабусями, коли вони розповідали на ніч казку для онуків, співала прялка у вузлуватих лагідних руках, тріщала свічка і тислись діти одне до одного під латаними ряднами, під завивання зимньої бурі за вікном…

Ці імена приходили від ясних Карпат та туманних поліських боліт, а дітям степовим ці імена приносив вітер-характерник – і, коли чесно, не таке вже воно й страшне, це наше українське чортовиння. Звичайно, небезпечне, але коли ти змалечку навчаєшся жити з ним поруч – то й сам чорт тобі не брат, то й у пеклі ти вип’єш нахильці відро смоли і спитаєш у зачудованих чортенят:
- А закусі шо, нема?

«Я чорт. Але я добрий чорт» - каже чортяка у фільмі «Пропала грамота» козакам Івану та Василю, і вже потім допомагає їм як може. Хоч допомога ця як танок на грані гострого ножа. Хто кого візьме, чия буде зверху – козаків чи того чортиська? Співає ніж в руках, мружаться мавки й відьмочки, пильнуючи козацьку шапку…

Це про ножі.
І імена їм Read more... )



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2311952805532074

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Вісім!
Новотроїцьке, блін!
Де заблудитись - треба бути ідіотом.
На шостому році війни!

Це нагадує мені недавню розповідь про одного командира з оту, який їхав на Селідово, але навігатор показав йому дорогу через Ясиноватську розв'язку, і бравий командир попер, а чо!
Командира ледве встигли спинити. Ні, був тверезий. Просто ідіот.

Але вісім чоловік, ні за здраво - матьматьмать......... сказав боцман і брудно вилаявся.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=593320264493927&id=364683177357638
[personal profile] nazavzhdy
АУКЦІОН "ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ"

… «АТО! А то, а то не повернеться ніхто - тими, ким були давно»
(Дред Андрій, Андрій Ганичев) …
(епіграф)

Відірвіться від іграшкових драконів – я покажу вам драконів справжніх, страшних до ненависті і страшенно любих нами, тих, що роздирають навпіл наші сни, але тих самих, без кого ми вже не можемо…

… чи знаєте ви, що бачать у своїх снах солдати?
О, ні, загалом їхні сни такі ж як наші, або і зовсім немає снів. А коли є – там може бути море й сонце, чи галявина, якою біжить назустріч твоє маля. Там може бути незнайоме місто, незнана мелодія, чиєсь обличчя. Або політ – правда ж, багато хто літає у своїх снах, навіть без медикаментів?  От я регулярно літаю. Особливо коли падає тиск в судинах.
Але бувають в них такі сни, після яких він (вона) прокидається вночі, облитий холодним потом. Рота відкрито у німому крику сна – ви ж знаєте цей крик уві сні, уві сні ти горлаєш, а насправді мигикаєш безсило і стогнеш з люті.
І добре, коли поруч буде хтось, живий, гарячий, рідний, хто скаже – тихо-тихо, все минулось, я тут, я поруч, все пройшло… або нічого не скаже, а просто прокинеться і піде разом з тобою курити на кухню.

Часто вони зі своїми снами йдуть до нас. І ми вже знаємо – оце, коли біжить і завжди не добігає, не встигає, або коли стріляє, і все, останній рожок, остання граната, всьо… – це ще нічого. Можна ще не бити тривогу.
А от коли отой товариш, розірваний навпіл, перший твій загиблий товариш, перша смерть на твоїх очах, перше почуття провини, ті, хто вижили, завжди винні мертвим – тоді вже бити тривогу. Дзвонити лікарям, і знову крапельниці, знову стаціонар…

Ми знаємо їх сни. Ми вже давно ручкаємось з їх драконами, ми навчились навшпиньках танцювати між тими снами, виводячи їх за руку вузенькою доріжкою між полум’ям драконів.
Своїх. Давно вже ручних. Знайомих до болю в серці, ненависних до оскоми – драконів.

… не бійтесь. Ця скульптура не про це.
- Це мистецтво? – спитала я у знайомих.
- Однако… - відповіли знайомі.
- Це непогано. Вкрай непогано. – відповіли інші.
- Що ми знаємо про сучасне мистецтво? – сказали треті. – Але ця річ цікава, вкрай цікава.
- Про що вона, Дред? – спитала я.
- Це полонені спокуси і згубні помисли власника. Кожен череп – про одну людську слабкість. Покажемо ж язика людським слабостям, відлякуючи їх від нас, відкритим наче у крику, ротом кожного черепа порвемо брудні думки спокус. – відповів він, як завжди пишномовно.

Коли Дред включає пишномовність – тільки слухай. Слухай і посміхайся. Ми посміхаємось і радіємо. Бо коли Дред включає пишномовність – це означає, що відступають кляті сни. І Стасик знову живий, і тіло його не розірване навпіл, там, під Степановкою, і хтось тоді таки добіг до Рідкодуба, в час за півроку від часу Степановки.

- А заряджати на повний місяць. Я заговорив кожен череп, кожну спокусу. – додав Дред, хитро всміхаючись.
Але я тут вже кивнула досить серйозно.
Бо оці напівжартівливі шаманські заморочки хто-хто, а я сприймаю досить серйозно. Бо я давно вже знаю, що Дред – він шаман. Звичайний сучасний урбаністичний шаман, що може запросто зробити вибуховою дійсність. Я сама не раз бувала свідком цього ментального вибуху – коли ти шкіркою відчуваєш, як збурюються навколо тебе хвилі сьогодення, зшиваючись в єдине полотно разом з майбутнім та минулим – а часом точно так же розриваючи полотно дійсності. Точно так, як розривали полотно дійсності його автоматні черги, коли він прикривав вогнем пораненого командира та ще одного свого товариша під час останнього свого бою.
І ця скульптура не про страшні солдатські сни, не бійтесь – але я точно знаю, що, коли він ліпить свої безмежно чудернацькі, такі непрості і такі талановиті скульптури – він зшиває полотно сьогодення з минулим та майбутнім.
І відступають дракони.
Зникають кляті сни.

… ми виставляємо другий наш лот продажу «ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ»

Чому саме фронтовики? Які тут можуть бути лоти? Я пояснила тут https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2275940589133296

На продаж виставляється настільна скульптура з полімерної глини. Авторство Андрій Ганичев, Дред, боєць 30-ї бригади, фронтовик, дембель.
Скульптуру ми назвали «Полонені спокуси»
Ціна – 500 грн
Кожен з вас може виставити свою ціну, більшу за попередню. Ці ставки прошу робити не в гілках коментів, а окремим коментом, щоб всім було видно.
Продаж скульптури закінчиться у п’ятницю, 10 травня, о 20:00.
Скульптура вважається проданою, коли її новий власник перерахує гроші на картку Ф.О.Н.Д.у для фронтових потреб. Хоча, скажу вам чесно, саме цей лот ми продаємо з єдиною метою – закупити на виручені гроші побільше полімерної глини. І вручити її автору скульптури. Вважаю, Дред повинен продовжувати свою шаманську ліпку. І нехай я буду проклята, якщо ця закупка не є тією ж самою роботою для фронту!

Я прошу про репост. Ваш репост може допомогти одразу у кількох цілях:
- допомогти нам заробити гроші на фронтові потреби (або, як у даному випадку, на полімерну глину для автора)
- ми можемо укотре нагадати людям та й самим собі, що ось вона, війна в країні, зовсім близько, ось вона ходить зовсім поруч
- ми можемо зробити рекламу автору, можливо навіть, досить талановитому автору – солдату, ветерану, фронтовику.

Я б’ю в гонг. Другий тур Аукціону ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ розпочато. Робіть ваші ставки, прошу.

прим.
останні фото – примірники інших скульптур автора. Ну, і сам автор. :) Хоча - ну, хто не знає Дреда?
І вишенька – що той шаман шаманить, коли береться до шаманства https://www.youtube.com/watch?v=Wfe_lQhPEKo
Що той шаман робить, коли виконує свою пісню, що стала за гімн Ф.О.Н.Д.у https://www.youtube.com/watch?v=hrvNLllkv_8
як він бореться зі своєю інвалідністю https://www.youtube.com/watch?v=FBaaMCf2XCs&t=6s



Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2286843684709653

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Ми завжди знали, що Україна років війни стала Країною Волонтерів. Фронт завжди знав, що тил йому допоможе. Але з роками війни з фронтовим волонтерством України відбулись певні метаморфози. Суто фронтового волонтерства стає дедалі менше, цьому є купа пояснень, але ж фронт не змінився. Як і раніше, там стоять підрозділи, які все так же потребують допомоги, але волонтерство не встигає до всіх.
То ж як справляються підрозділи, до яких не доїжджають волонтери? Розкажемо.

… бригада, яка вже років зо два не отримувала суттєвої, предметної волонтерської допомоги. Ми в гостях, розгружаємо півмашини. Хлопці кажуть:
- Оце за два роки вперше побачили воєнне волонтерство. Вареники не считаємо.
- Тобто? А як же справляєтесь? Скидуєтесь самі?
- Скидуємось, машини ремонтуємо за свій рахунок. Але ще сильно допомагають дембеля.

… підрозділ, який приймає волонтерів з суттєвою допомогою уперше за рік. Диктують списки потреб, дивуються, що ще лишились волонтери.
- А як ви без волонтерів? Ви ж стоїте на самому, що не є, передньому краї?
- Самі, з зарплат, докуповуємо. Ну, і дембелям дзвонимо, раптом що сильно дороге.

Таких розмов у нас багато. І ми нарешті розуміємо, що у волонтерстві України з’явилась ще одна графа – ветеранське волонтерство. Тобто, ось ти ідеш на дембель, закінчився контракт, новий підписувати не хочеш чи не можеш. Або йдеш по пораненню. Але ж твої лишаються! І хто, як не ти, розумієш, що без підмоги їм буде дещо важче.
І з’являються такі дембельські (ветеранські) групи людей, які знайшли вже своє місце у мирному житті, мають якусь зарплатню чи навіть бізнес – і вони скидуються, закуповують та відправляють на фронт все, що зможуть і що потрібно. Бо хто, як не вони, краще знають про фронтові потреби?
Це вимушене волонтерство. Це волонтерство з біди – пацани там, я тут, як я можу не допомогти?
Це братнє волонтерство.

І нащо далеко ходити – в нас теж з’явилась така ніша ветеранського волонтерства. Ветерани фронту, дембеля, вони або висилають нам гроші:
- Купіть там щось пацанам, вам краще знати, куди направити.
або:
- Отам вам напише Вася, так він хороший боєць, допоможіть йому, ось вам від мене доля в цю допомогу.
або:
- Я тут зробив річ на продаж, давайте, ви продасте, а гроші направите на потреби фронту.

І це зовсім окрема ніша. Бо що можуть золоті руки нашого ветеранства, ми вже добре знаємо. Іноді ці речі на продаж вражають, як витвори мистецтва.
Тому ми започатковуємо нову рубрику на сторінках Ф.О.Н.Д.у – ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ

… оцю прекрасну сокиру автор Евгений Сорока (Євгеній Сорока)– теж дембель, теж ветеран – хотів спочатку подарувати Ф.О.Н.Д.у для такого продажу. Але тут я відмовилась. Я чудово знаю, скільки часу, скільки праці йде на один такий виріб. Я знаю, що сім’я живе з цих продажів. І я запропонувала автору викупити в нього цю сокиру за певну ціну, і вже після цього, розмахуючи сокирою, як девізом нашої нової рубрики, виставити її на продаж.

Отже, ми починаємо наш продаж у рубриці ФРОНТОВИКИ ДЛЯ ФРОНТУ
Женька Сорока, мій товариш по Майдану, мій товариш по батальйону Кульчицького, мій товариш по рокам війни - описує свій виріб:

«Сокира з підставкою на продажу.
Рекомендовано використовувати для рубки дров у зонах відпочинку, для мангалу, барбекю, а також для каміну та печі в будинку.
Сокира: радянських часів до 80их років.
Топорище: дерево.
Плетіння: шкіра.
Проволка: латинь.
Захист: латунь.
Заклепки: латунь.
Підставка: дерево, латунь.
Лак: акриловий.
Масло: льняне.
Клей: на основі полиуретана.
При збиранні виробу всі частини додатково проклеювались під тиском.»
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2254721721445957&id=100007244529497

Сокира робоча. Її можна використовувати і як прикрасу для інтер’єру – так і для звичайної роботи, як і годиться сокирі. Бо що це за таке, сокира як прикраса для інтер’єру? Ні, кожна сокира мусить працювати. А фішка сокир від Сороки ще і в тому, що саму сокиру він бере стару чи навіть старовинну, вишукуючи хороший метал давніх часів. Тому що-що, а дрова вона буде рубати аж бігом. Ну, і зберігати її десь біля каміну у заміському маєтку теж не гріх, я вам скажу точно. :)

Попередня ціна продажу сокири від Сороки – 2500 грн
Кожен з вас може назвати свою ціну у коментах під цим постом. Звичайний принцип аукціону. За торгом буду слідкувати я, Діана Макарова. Торг пропоную припинити у останній робочий день цього тижня, п’ятницю, 3-го травня, о 20:00
Виторговані за сокиру гроші підуть на потреби фронту.

У кожного з вас є свої читачі. Можливо, серед ваших читачів є люди, які б теж могли взяти участь у цьому аукціоні. Тому уклінно прошу вашого репосту.
Репост вбиває одразу кілька зайців:

- ми можемо заробити таким чином гроші на фронтові потреби
- ми можемо підтримати тих ветеранів, які вміють робити чудові витвори, але ще не уявляють свого ринку продажу
- ми продовжуємо славну справу Країни Волонтерів, роблячи свій вклад у нішу ветеранського братерства
- ми робимо рекламу дійсно хорошому майстру, нашому товаришу, ветерану фронту

Я б’ю в гонг.
Продаж чудової сокири почався.
Прошу вашої допомоги.



Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2275940589133296

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Сьогодні здалось, що дана відмашка говорити про армію. Дана одночасно, обом таборам. І тут як водиться - один табір кричить, що в армії усе погано, фронт заповнено алкашами та контрабандистами, другий табір звично бубонить про АрМоВір і нєпобєдімую і лєгєндарную.
Іноді бувають перехлести хвиль - і ось зовсім нещодавно один мій милий порохофіл трохи поплутав береги і почав кричати, що фронт гівно і всі там контрабандисти. Але одразу взяв себе в руки (Ой, што ето я?) і знову забубонів щось нєпобєдімоє.
Обидві позиції категорично неприйнятні, це як оцінювати картину імпресіоніста з позицій "чорне-біле", а є ж купа кольорів, відтінків.
А які кольори?
А які відтінки?
А де ж та клята істина?
А істина десь зовсім не тут. Не посередині, ні Read more... )



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2274205525973469?notif_id=1556530843056764¬if_t=notify_me

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
НЕ ПРО АНАЛІЗИ!

лишаю як пам'ятку. Останнім часом багато запитань - як військовому отримати путівку до санаторію?
А дембелю?
отож...

Шановні військові, питання живо і трєпєщєт. Животрєпєщущє таке питання.
Прошу підказок - хто отримував путівки (після дембеля), до якого санаторію, і як це робилось?
Дякую

http://pivnich.org.ua/infobase/609-yak-uchasnikam-ato-oos-bezkoshtovno-proyti-ozdorovlennya-perelk-zakladv-2-chastina.html?fbclid=IwAR0NtPxnbVgYmuXLMoLO55MABcpB1a5mtlyVZa8HVYj_L9WZ4hlVFRyd_LA

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
Хотіли поговорити про волонтерські фестивалі, яка нейтральна тема!
А вийшло так, що поговорили про все - і навіть про передвиборний фестиваль паніки та істерики у фейсбуці.



(я допустила технічну помилку, говорячи про жіноцтво на фронті, я сказала - хвиля жінок на фронт прийшла з 17-м роком, насправді перша хвиля прийшла з самого початку, а у 17-му поняття жінки на фронті вже стало звичним. Перепрошую. Таке буває, коли часу мало, а сказати хочеш якнайбільше)

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2227019774025378?notif_id=1553877561122495¬if_t=notify_me&ref=notif


Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
[personal profile] nazavzhdy
І ЗА ПОТРЕБИ
пост традиційний

Нещодавно людина, яка не була на фронті років три, спитала в мене - а як там? Що там? Які потреби?
Не питання, розкажу. Внємлітє. Якщо що не так – поправте.

1. Форма і взуття. Не є першочерговою потребою.
Армія взута й вдягнена.
Винятки - позаштатні підрозділи, ексклюзивні розміри (44/3 або 64/6, наприклад), якісь особливо потрібні екіпіровочні штуки для спеціальних підрозділів, та й то треба уважно слідкувати за заявками, бо в нас же як? Кого на фронті не спитай - спец, снайпер, розвідка. Біда прямо. :)
Та й то - правильні хлопці та дівчата вкладуться у ці питання самі, обравши те, що до смаку чи те що порадив Вася з другої роти. Ми ж ще вкладаємось у полартек, бо альтернативної заміни на фронті цьому матеріалу не бачимо. А коли зима та холод – вже не до понтів. Треба відігріватись.

2. Продукти
Як готові, Read more... ) бачте, все набагато краще, так скоро волонтерська робота на фронті зовсім стане непотрібною, авжеж?
:) ))))))))))))))))

АПДЕЙТ від колег
- ремонти оптики, у першу чергу тепловізійної оптики, також електроніки та планшетів
- вогнегасники
- шини (капець, як потрібні, різні)
- мастило
- тосол
- акумулятори
- зарядні пристрої

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2180928335301189

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Profile

lenta_ua: (Default)
Україна. Пульс блогосфери

February 2020

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829

Most Popular Tags

Page Summary

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Page generated Jun. 16th, 2025 04:09 am
Powered by Dreamwidth Studios