Звернення мирних жителів Золотого-4 до Президента України:

« Президенту України
Володимиру Зеленському

Колективне звернення
мешканців смт Золоте-4(м.Золоте) Попаснянського району, Луганської області.
Ми, мешканці смт Золоте-4 змушені звернутися до Вас як гаранта Конституції з вимогою негайного припинення відведення підрозділів ЗСУ із бойових позицій, які вони займають на сьогодні.
Вважаємо такі дії капітуляцією. Як показала практика такі відведення підрозділів ЗСУ призводили лише до погіршення становища місцевих мешканців: місце проживання перетворюється у «сіру зону» де життя людини нічого не варте.
ЗС України- гарантія безпеки нашого життя.»

P.s. Мирні мешканці сусідньої Катеринівки теж хочуть щоб Наші військові НЕ відходили, вони не хочуть опинитись в «сірій», нічийній, небезпечній зоні...
Їх там 248 людей!!! І більшість похилого віку. 14 дітей!!!
Треба буде - теж лист напишуть.


https://www.facebook.com/nata.voronkova/posts/2474146565973358



Diana Makarova:
Це маленький Майдан. Навіть майданчик.
Там небагато людей. В одному населеному пункті ледь 500, в другому ледь більше за 200.
Вони просять не залишати їх у сірій зоні. Виїхати вони не можуть. Жодна з двох владних камарілій, що припали на нашу війну, нічого не зробила для внутрішньопереміщених осіб. Одна вже не зробила. Нічого за п'ять років. Інша ще не зробила, і, схоже, не збирається. Тому люди чудово розуміють, що на них чекає по виїзду.
Нічого. Нічого і ніхто їх не чекає, крім, можливо, жменьки волонтерів. Останні - не всесильні.
Тому люди лишаються у своїх домівках. І просять - не кидайте.
Почують цих людей? Ні?
Залежить в тому числі і від нас.

Це не недільне Віче в Києві, де так багато своїх, куди вийти - зустріти одразу купу знайомих та друзів. А потім пройтись осіннім Києвом - чи є ж щось прекрасніше осіннього Києва, та ще й коли поруч друзі........
... це - маленький Майдан. Навіть майданчик у завжди депресивному районі Луганщини, у завжди гарячій точці нашого фронту. Там живуть різні люди. Хтось спить і бачить повернення руськоміра. Хтось мріє знову жити в сірій зоні.
А хтось просить - не кидайте.
Почуйте їх слабкі голоси.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2555771921150160?notif_id=1570429542511003¬if_t=notify_me&ref=notif

Кожен фронтовий волонтер час від часу стикається з оцим складним моментом, глухим кутом своєї праці, безвихіддю - коли ти щойно повернувся з довгого рейсу, кинувши на нього усі запаси та ще й додавши своїх, вигріб запаси складів, вліз у борги, повернувся порожнім, але з купою заявок.
І заявки йдуть слідом, вони наздоганяють тебе вже у мирному, прикрашеному метеликами, Києві - і ти хапаєшся за голову, намагаючись вибудувати їх за пріоритетами.
І не можеш цього зробити, бо пріоритетні вони всі.

Звичайно, ми якось переживаємо цей момент. Вичікуємо, збираємо такі-сякі фінанси, починаємо обережно робити закупки - але ж час минає.
Але ж чекають хлопці та дівчата.
І вислане або привезене за місяць по заявці - воно, звичайно, теж буде на часі. Але удвічі дає той, хто дає вчасно.

Отже, ми знову просимо допомоги. Знову кількість заявленого фронтом, того, що вкрай потрібно там зараз, перевищило наші можливості на сьогодні.
А потреби горять. Ви знаєте - на фронті певна ротація. Новеньким дуже потрібна допомога.
На фронті певна ескалація. У таких випадках теж потрібна допомога як ніколи.
Усі заявки перевірені нещодавнім рейсом, усі люди давно знайомі або порекомендовані людьми, яким ми довіряємо.

То ж прошу вас про допомогу, нагадуючи реквізити Ф.О.Н.Д.у
Це загальна фронтова карта
Приватбанк, Анна Косінова
4149629392430666 гривнева
5168742011739731 євро
5168742017380183 доларова

ОЩАДБАНК - теж збір на загальні потреби фронту
4790 7010 0831 3362
Макарова Діна Костянтинівна

автопотреби фронту Приватбанк - ремонти та закупка автомобілів
Приват, Макарова Діна
5168 7422 1676 8329

Карточка для допомоги мирним жителям (гроші з цієї картки ми беремо, коли треба допомогти фронтовим сиротам, випускникам інтернату, якими ми опікуємось, коли потрібна допомога у лікуванні дітей військовослужбовців та їх самих після поранень та контузій)
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косінова

А ця картка не так нагально зараз кричить про себе, але вона теж існує - картка для підтримки Ф.О.Н.Д.ових штанів. Тут оренда та харчі для нашої фондерської комуни, наше лікування, збір на ППД (пункт постійної дислокації))) для Ф.О.Н.Д.у, бо скільки ж можна перебиватись орендованим, Ф.О.Н.Д. мріє про свою площадку
5168 7422 1608 6656 Макарова Діна, Приват.

Це пейпал PayPal btf-1@ukr.net
за ці гроші ми робимо закупки за кордоном - планшети, інструменти, підсвітки на бусолі, активні навушники тощо та тут же збираємо гроші на купівлю чергових автомобілів для фронту

А тут розміщено усі загалом реквізити Ф.О.Н.Д.у
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324

І що вже далі говорити, крім нашої вдячності вам, люди?
Хіба що прохання про репост.
:)
а ми їдемо у цій справі далі, розуміючи, що, як би не було складно - об'їзду не буде, як не крути. Не відсидишся, не відсачкуєш, не заховаєшся. Є заявки - мусиш виконувати, волонтере.



https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1802082866519073

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗАЯВИ, ОПРИЛЮДНЕНОЇ СЬОГОДНІ В СПІЛЦІ ЖУРНАЛІСТІВ. ХТО ПІДТРИМУЄ - СТАВТЕ СВІЙ ПІДПИС, БУДЬ ЛАСКА. ПЕРЕПОСТ.

ЗВЕРНЕННЯ

ДО НАРОДУ УКРАЇНИ,

ДО ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ УКРАЇНА,

ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

Звертаємося до народу України, до всіх державних і недержавних установ України, до вищого керівництва держави – до Президента України Петра Порошенка, Верховної Ради України, – до світових лідерів та кожного Громадянина Світу!

Просимо підтримати вимоги незаконно засудженого в Росії українського кінорежисера та письменника Олега Сенцова, який 14 травня 2018 року оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити 64 українських політв'язнів, яких запроторив у свої тюрми кремлівський режим.

Як відомо, про початок голодування йдеться в листі Олега Сенцова, який отримав із колонії його російський адвокат Дмитро Дінзе.

«Я, Сенцов Олег, громадянин України, який незаконно засуджений російським судом і перебуває в колонії міста Лабитнангі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 року. Єдиною умовою його припинення є звільнення всіх українських політв’язнів, які перебувають на території Російської Федерації. Разом та до кінця. Слава Україні!»

Уже п’ятий рік триває російсько-українська гибрідна війна, яку розв’язав путінський режим. На очах у всього цивілізованого людства Росія окупувала українську територію, захопивши півострів Крим та східний кордон України, озброїла і фінансово підтримала численні проросійські сепаратистські бандитські формування, направила на територію України загони кадрових військових, які допомогли місцевим бандитам розпочати війну проти України. На всій окупованій українській території російські агресори поводяться жорстоко і зухвало по відношенню до мирного населення. За будь-які прояви незгоди з присутністю Росії на українській території наших співвітчизників таємно відстежують, затримують кидають за тюремні ґрати, піддають жорстоким тортурам, проводять незаконні судові дії, засуджують на довгі терміни утримання в таборах особливого режиму – так само, як це відбувалося за темних часів радянщини, в найгірших і найбрудніших традиціях СРСР.

На жаль, Росія дедалі глибше занурюється в минуле, повертаючи собі сумнівну славу “тюрми народів” та гнобительки розумних, незалежних особистостей. Свого часу від такої політики Кремля у таборах і тюрмах загинув цвіт української інтелігенції. Яскравим прикладом підступності кремлівської системи є загибель у таборовому карцері вже на початку так званої перебудови українського поета й громадського діяча Василя Стуса.

Засудження в сучасній Росії українського кінорежисера Олега Сенцова за вигаданими та недоказаними звинуваченнями на 20 років табору – безперечно, кільця одного ланцюга: намагання вкотре знищити, викорінити, витравити в українського народу право на власну історію та розвиток, незалежний від “братських” російських обіймів.

Мусимо визнати: так нахабно Росія поводиться і тому, що цивілізований світ, попри всю декларативну обуреність такими діями кремлівського лідера та його оточення, так і не знайшов поки що дієвих механізмів впливу на зміну ситуації.

Українські дипломати й громадські активісти на переговорах різних рівнів багато раз висували умови про звільнення всіх безпідставно утримуваних громадян України.

Не реагує московське керівництво ні на заклики, ні на протести, ні на офіційні резолюції жодних міжнародних інституцій – зокрема ООН та ПАРЄ, уникає прямих відповідей під час зустрічей зі світовими лідерами. Тобто очікуваних результатів від таких заходів ми не маємо.

Тому час зрозуміти: в долі політв’язнів, як і в пошуках рішень за багатьма іншими проблемами, зумовленими безкарною поведінкою Росії на міжнародній арені, обрано помилкову тактику і стратегію.

Кожен мусить усвідомити: Росія сьогодні не випадково “грає” м’язами і перевіряє світ на терплячість. Ми є свідками того, як відроджена російська ідеологічна агресивність фактично відновила диктаторський сталінський режим. Незаконне утримання за ґратами інакодумців – чи не найголовніший цьому доказ.

Ми закликаємо усіх небайдужих людей і тих, хто наділений повноваженнями, докласти всіх зусиль, щоб переламати ситуацію.

НЕВИННО ЗАСУДЖЕНІ МАЮТЬ БУТИ ЗВІЛЬНЕНІ!

На сьогодні це має стати одним із головних ультиматумів перед Російською Федерацією на рівні будь-яких відносин і перемовин із цією країною.

Просимо підтримати наше звернення кожного свідомого громадянина України.

Текст звернення буде перекладено іноземними мовами та надіслано до дипломатичних відомств усіх демократичних країн світу.
Національна спілка кінематографістів України Об'єднання учасників АТО "Справедливість"

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1893082280736124&id=100001031125349

Діана Макарова:
- А землі на всіх не вистачить. - сказали мені десь півроку тому.
Я здивувалась.
- А чому ви дивуєтесь? - відповіли мені знову. - Вже давно зрозуміло, що кількість фронтовиків така, що землю вже вирішено не давати.

... - Я тут четвертий рік. - сказав мені один фронтовик. - Доки я тут, усі, хто постояв в Краматорську та Ізюмі по три дні, давно отримали вже землю. Коли я повернусь, мені земля не світить.

І я навіть не знаю, що відповідати.
і в першому, і в другому випадку.
Тут треба не відповідати, тут треба питати.
І дуже голосно питати.

( Read more... )

Національний Комітет Ветеранів Війни, Волонтерів та учасників АТО України:

Прохання максимальний РЕПОСТ !!!
Шановні УКРАЇНЦІ! Дорогі ПОБРАТИМИ!
Запрошуємо вас у середу, 10 січня підтримати попереджувальну акцію ветеранів АТО.
З літа минулого року Постановою КМУ № 413 від 07.06.17 р. заблоковано право атовців на першочергове безкоштовне отримання земельних ділянок.
Більше того, у грудні 2017 р. до Парламенту внесено Президентський законопроект №7363, який суттєво ускладнює земельну ситуацію для захисників Вітчизни.
Маємо намір:
1. Передати владі напрацьовані нашими юристами варіанти швидкого розв’язання земельного питання. Встановити граничні терміни щодо їхнього запровадження.
2. Провести прес-конференцію за участі провідних громадських об’єднань учасників АТО та публічно оголосити про наміри.
3. В разі невиконання у граничний термін наших законних вимог зібрати ветеранів АТО на Всеукраїнську акцію мирного протесту у Києві.
Акція громадська, неполітична. Просимо учасників обійтися без партійних прапорів та гасел.
Початок акції під Кабінетом міністрів о 9.30 !!!

Коротко суть проблеми:
1) 07 червня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову N% 413 "Про деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогсподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою (не дивлячись на її гарну назву та викладену в ній суть проблематики) було не лише ускладнено механізм реалізації гарантованого атовцям права на першочергове безкоштовне отримання земельних ділянок, а й врешті позбавлено такої можливості взагалі через закладений в ній інший механізм першочергового продажу лотів таких земельних ділянок з торгів в оренду іншим бажаючим, що власне було підтверджено не лише Держгеокадастром, а і його регіональними управліннями.
2) Така ситуація штовхнула автовців на масові акції протесту по всій Україні з вимогами усунути цю проблему, закладену Постановою КМУ N% 413, оскільки по всій Україні було зупинені процедури оформлення документації атовців на отримання ними земельних ділянок.
3) 21 вересня 2017 року за участі багатьох громадських об'єднань атовців було проведено прес-конференції з висвітлення даної проблеми, за результатами якої були прийнято рішення та оголошено Колективне звернення до Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати Постанову N% 413 як таку, що порушує Конституцію України, Земельний кодекс України, інші законодавчі акти України, яке було також передано до канцелярії Кабінету Міністрів України.
4) Оскільки така Постанова скасована не була, незабаром відбулося мирне зібрання атовців під Кабінетом Міністрів України, яке було підтримане такими ж мирними акціями в регіонах України, в підтримку такого звернення та викладених в ньому вимог, за результатами яких атовцям пообіцяли внести зміни до такої Постанови.
5) Тривалий бюрократичний процес узгодження проекту змін до такої Постанови, а також чисельні обіцянки атовцям, завершився в кінці 2017 року нічим, в зв'яку з негативним висновком щодо суті таких змін профільного міністерства, яке саме і покликане займатися соціальними питаннями атовців - Міністерством соціальної політики України, очолюване Ревою, ставленником Гройсмана, яке і заблокувало прийняття таких змін, що могли б усунути проблему отримання гарантованого державою атовцям земельних ділянок - землі, за яку вони віддавали життя та проливали свою кров.
6) Натомість в грудні 2017 року до Верховної Ради України Президентом України було подано законопроект N% 7363, який також під гарними гаслами покращення ситуації в земельній сфері, в тому числі в зв'язку з об'єднаннями громад, який ще більше ускладнював атовцям реалізації гарантованого права на отримання земельних ділянок. Також було подано ще два альтернативних законопроекти через карманних Президенту депутатів, щоб якоби додати цій ситуації "прозорості". На щастя при голосуванні в кінці грудня 2017 року це питання не знайшло достатньої кількості голосів в парламенті і питання це відкладено.
7) На сьогодні питання не вирішене і автовці продовжують вимагати прийняття змін до Постанови N% 413, які прошли чисельніші узгодження, але були заблоковані Міністерством соціальної політики України, або ж її скасування, а також відкликання з Верховної Ради України законопроекту N% 7363 та альтернативних та гарантованого вирішення питання надання автовцям земельних ділянок.
8) Для цього 10 січня 2018 року з 9:30 і безстроково планується чергова мирна акція атовців під Кабінетом Міністрів України з вищевказаними вимогами, в зв'язку з чим проханням до всіх небайдужих її підтримати.

Слава Україні!
Героям Слава!

З повагою,
Національний Комітету Ветеранів Війни, Волонтерів
та учасників АТО України

P.S. Побратими! Ніхто за нас з вами не буде відстоювати наші права гарантовані державою! Тільки РАЗОМ ми зможемо захистити один одного! Долучайтеся!

https://www.facebook.com/nac.kom.ato.ukrazom.org/posts/1817122838299237

Фейсбук - він навіть краще за Гугл. Бо знає те, що знає Гугл + власний досвід.
А підкажіть, будь ласка, шановні мої френди, шановні підписники та не менш шановані мною читачі "я тут мимо пробігав, многабукв, нічего нє понял, геніально написано, повна хрєнь, що вона курить, отлічний текст і т д"

Хто з волонтерства зараз возить книжки на фронт?
Бо до нас іноді звертаються з проханням забрати старі бібліотеки - але ми не можемо цього робити постійно. Та й зазвичай у цих старих бібліотеках може бути що завгодно. Від "Бумер-128" до повного собранія сочінєній Новікова-Прибоя, не кажучи вже про Тургенєва.
Я не увляю. як би ми цурпелкували того Тургенєва на фронт. І зовсім не уявляю, як наші хлопці у вільний від обстрілів час сидять в бліндажах та читають "Вєшніє води".
Мабуть, на фронті потрібні трохи інші книги.

Але ж є бібліотеки у Зоні. Є школи, клуби і інші культурні заклади, включаючи антикафе, мода на які раптом докотилась до Донбасу і ця стара перевірена ідея там навіть, кажуть, має попит.
Ми й самі добряче наповнили одну сільську бібліотеку на Світлодарській, та розвезли кілька центнерів книг по позиціях.
Але це не головна наша справа. А в когось головна, я знаю. І це прекрасна справа.

То ж збирачі старих бібліотек та відправники їх на фронт - відгукніться, прошу.

(мопед не мій, я тільки розмістив об"яву, автор прохання уважно читає коменти - то дайте ж, дайте коментів!)))))))



Дивитись всі фото тут:
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1609501359110559

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

Європейський парламент в своїй Резолюції від 2 квітня 2009 року «Європейська свідомість та тоталітаризм» запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися гідно та неупереджено. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня 2009 року ухвалила Резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 ст.», де висловилася більш однозначно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт. Чому європейські інституції обрали саме цей день? 23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначив сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.

З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей.

Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ.

Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.

Друга світова війна почалась задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилась у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.

23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молоова-Ріббентропа проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни. Чому? По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступають пліч о пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої публічні маски, антифашистську і антикомуністичну, і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу. По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого захвату земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР. Секретний протокол до цього пакту передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі. Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи. Радянські інтернаціоналісти відповіли, що «в СРСР вже достатньо євреїв». Отже, знищення євреїв почалось на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту захопив СРСР. Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації. Проти них були два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.

Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою «Морський лев». Ця операція не відбулася. Замість неї нацисти почали виконувати зовсім інший план, «Барбароса», – напад на СРСР. Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення. Пакт зробив свою зловісну дію: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства. Сподіваємось, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до цього суду.
http://khpg.org/index.php?id=1503377571

Європейська свідомість та тоталітаризм.

__________

Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму

Європейський Парламент,

Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,

Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,

Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,

Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,

Приймаючи до уваги ( Read more... )

свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;

13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;

14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;

15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;

16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;

17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.

Переклад Харківської правозахисної групи
http://khpg.org/index.php?do=print&id=1239204375

Я, Чубенко Сталина Вячеславовна, мать зверски замученного и расстрелянного ополченцами бандформирования «Керчь» 16-летнего школьника Чубенко Степана, обращаюсь за помощью к органам власти и общественности Украины.

Через 10 дней истекает срок административного задержания, которому подвергнут в Крыму организатор убийства Степана Чубенко Вадим Погодин. В городской прокуратуре Краматорска готов пакет материалов, на основании которых надо запрашивать экстрадицию Погодина в Украину, но до сих пор прокуратура Краматорска не получила официального поручения от Генеральной прокуратуры Украины, как того требует процедура. Соответственно и Генеральная прокуратура Украины до сих пор не обратилась по вопросу экстрадиции Погодина к властям Крыма. Я не думаю, что Ген.прокуратура сознательно разваливает работу, проведенную местными органами прокуратуры, из-за чего Погодин через 10 дней может оказаться на свободе. Я полагаю, что проблема в том, что в официальном запросе ГПУ не знают, как назвать оккупационные власти Крыма, к которым должны обратиться. Но я уверена, что это не может быть поводом для того, чтобы работа, которые проделали следователи, оказалась напрасной, и правосудие не восторжествовало.
Я требую от Ген.прокуратуры немедленно отправить поручение в Краматорск и далее необходимые материалы в Крым для экстрадиции Погодина в Украину.
Если в течение суток необходимые действия не будут произведены, я буду вынуждена обратиться к украинской и зарубежной прессе и начать протестную акцию у стен Генеральной прокуратуры.
В 1 документе обвинение моего сына со стороны убийц, а 2-й документ подтверждает его отсутствие на территории Украины.

Прошу максимального распространения данной информации.



( Read more... )

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=497564830581778&id=100009847950150

Агрессия Кремля против Украины является международным преступлением.

Некоторые российские политические и общественные деятели не решились дать принципиальную оценку аннексии Крыма и российской агрессии на востоке Украины. Форум Свободной России считает необходимым эту оценку дать, руководствуясь критериями права и морали.

Война Кремля против Украины нарушает территориальную целостность Украины, Устав ООН, Заключительный Акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, Декларацию о создании СНГ, Будапештский меморандум, двусторонние российско-украинские договоры, Уголовный кодекс РФ и полностью подпадает под определение агрессии, данное Генеральной Ассамблеей ООН.

Оккупация и аннексия территории Украины, сопровождающиеся массовыми репрессиями против крымских татар и украинцев, унёсшие более десяти тысяч жизней, стали позорными пятнами российской истории.

Война должна быть немедленно прекращена, российские войска должны быть выведены со всей территории Украины, включая Крым и Донбасс, а международно признанная российско-украинская граница должна быть восстановлена.

Будущая свободная Россия будет стремиться к установлению добрососедских отношений с Украиной на основе принципов международного права.

г. Вильнюс
26 мая 2017 г.

Позавчора вночі, 36-та бригада, морська піхота, район Широкіно.
- У нас 300...

… в мене складне завдання.
Я мушу написати пост про нього, але повинна зробити усе так, щоб його мама нічого не знала. Він сам попросив товариша – якщо 200, то вже нехай. А якщо поранення, то не треба їй знати.
В нього дуже хвора мама. Одна надія, що вона не читає фейсбук. І що її оточують розумні люди, які не скажуть їй про поранення сина. Не треба поки що. Він сам скаже, коли вже зможе ходити й говорити.

Він вижив. Він буде жити, і усі ми щасливі від цього.
В нього безліч осколкових в голову, погано з оком, але він буде жити – нехай лише спробує не вижити, ми йому такого задамо!

Уперше він вийшов у бій взимку. Майдан, третя сотня.
Потім - літо 2014-го. Ендрю збирав найбільш надійних, створюючи ту групу, яку ми й досі називаємо групою Ендрю.
Там я познайомилась з Маяком.
Та група стала для мене найріднішою на фронті. Там усі – мої діти, одна сім"я. І усі вони зараз на фронті.
Усі вони зараз збирають кошти для Маяка – воюючи на фронті, чекаючи на зарплатню, аби підставити плечі своєму пораненому товаришу.

Місяць тому я збирала його на фронт.
Ми сміялись, перебирали спорядження – він йшов на фронт вже вдруге, він чудово розумівся на екіпіровці – я ж хотіла дати йому найкращі речі, найпотрібніші й найтепліші.
Один з моїх синів йшов на фронт. Це був друг Ендрю, мого друга. Це був мій друг.
І хто може мене звинуватити в тому, що я відбирала для нього найкраще?

- Чому в морпєхи? – запитала я.
- Чому ні?… - відповів він

Чому? – смішно. Бо там передня лінія фронту, а вони, усі ці мої названі діти, рвуться лише на передню лінію.
Їм є що там робити, в них там багато боржників, в них там багато роботи.

Позивний Маяк. Вірність – його головна риса.
Коли нам було погано в Дебальцево, коли ми були в скрутному становищі – Маяк мчав з Києва, і ми знали, що мчить Маяк. Отже, він встигне. І все стане правильно.
Так і було. Він встиг, і все стало правильно.
Коли він вдруге виходив на фронт - це теж було правильно.

Його тепер чекає складний період.
Зараз стан стабільний, ближче до тяжкого. Він в реанімації. Схоже, одне око втрачено.
Далі треба буде жити і боротись за життя.
Завтра ми чекаємо борт з Дніпра. Маяк, Антон Івахненко, морпєх, в минулому – окрема розвідгрупа, яку я й досі називаю групою Ендрю – повертається до Києва.

Ми починаємо збір грошей для нього та оголошуємо номер картки
Приватбанк, на ім"я Анни Косінової
5168742334519679
для Маяка, Антона Івахненко

Картка нова, зараз вона порожня, надходження будемо показувати скріншотами.
Усі зібрані гроші будуть передані Антону.
Маяку…
Моєму другу, другу Ендрю, одному з моїх синів…

прошу репост, люди.



https://www.facebook.com/fondDM/photos/a.1449214002004040.1073741827.1449029618689145/1846007282324708/?type=3&theater

Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.