![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
nazavzhdy posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
lenta_ua Європейський парламент в своїй Резолюції від 2 квітня 2009 року «Європейська свідомість та тоталітаризм» запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися гідно та неупереджено. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня 2009 року ухвалила Резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 ст.», де висловилася більш однозначно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт. Чому європейські інституції обрали саме цей день? 23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначив сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.
З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей.
Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ.
Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.
Друга світова війна почалась задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилась у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.
23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молоова-Ріббентропа проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни. Чому? По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступають пліч о пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої публічні маски, антифашистську і антикомуністичну, і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу. По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого захвату земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР. Секретний протокол до цього пакту передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі. Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи. Радянські інтернаціоналісти відповіли, що «в СРСР вже достатньо євреїв». Отже, знищення євреїв почалось на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту захопив СРСР. Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації. Проти них були два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.
Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою «Морський лев». Ця операція не відбулася. Замість неї нацисти почали виконувати зовсім інший план, «Барбароса», – напад на СРСР. Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення. Пакт зробив свою зловісну дію: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства. Сподіваємось, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до цього суду.
http://khpg.org/index.php?id=1503377571
Європейська свідомість та тоталітаризм.
__________
Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму
Європейський Парламент,
Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,
Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,
Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,
Приймаючи до уваги Рамкове рішення Ради 2008/913/JHA від 28 листопада 2008 року щодо боротьби з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомогою кримінального права[1],
Приймаючи до уваги Резолюцію 1481 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,
Приймаючи до уваги свою заяву від 23 вересня 2008 року про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму[2],
Приймаючи до уваги свої попередні резолюції з питань демократії та дотримання основоположних прав та свобод, у тому числі резолюцію від 12 травня 2005 року, присвячену 60-ій річниці закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року[3], резолюцію від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор[4], а також резолюцію від 15 січня 2009 року в пам’ять про події у Срєбрєниці[5],
Приймаючи до уваги роботу Комісій з істини та справедливості, які створені у різних частинах світу та допомагають тим, хто жив за часів існування численних авторитарних та тоталітарних режимів, подолати свої розбіжності та досягти примирення,
Приймаючи до уваги заяви свого Голови та політичних груп 4 липня 2006 року, у день 70-ої річниці державного перевороту генерала Франко в Іспанії,
Приймаючи до уваги Правило 103 (4) свого Регламенту,
А. Оскільки історики погоджуються з тим, що неможливо надати абсолютно об’єктивну історичну інтерпретацію історичних фактів, не існує об’єктивних історичних оцінок, оскільки, проте, професійні історики використовують наукові методи для вивчення минулого та намагаються бути неупередженими, наскільки це є можливим,
В. Оскільки жодний політичний орган та жодна політична партія не мають монополії на інтерпретацію історії, та подібні органи не можуть претендувати на об’єктивність,
С. Оскільки офіційна політична інтерпретація історичних фактів не повинна затверджуватися мажоритарними рішеннями парламенту; оскільки парламент не може приймати закони, що стосуються минулого,
Д. Оскільки головною метою процесу європейської інтеграції слід вважати забезпечення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права, та оскільки відповідні механізми задля досягнення цієї мети передбачені статтями 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Е. Оскільки невірне тлумачення історії може призвести до ексклюзивістської політики, роздмухуючи ненависть та расизм,
F. Оскільки варто пам’ятати про трагічний досвід Європи, щоб ушанувати пам’ять жертв, засудити винних, та закласти основи для примирення на засадах істини та пам’яті,
G. Оскільки мільйони жертв були депортовані, заарештовані, піддані тортурам та вбиті тоталітарними та авторитарними режимами, що існували у Європі у 20-ому столітті; оскільки варто, проте, визнати унікальність Голокосту,
Н. Оскільки домінуючим історичним досвідом Західної Європи був нацизм та оскільки країни Центральної та Східної Європи пережили як комунізм, так і нацизм; оскільки має бути досягнуто розуміння в зв’язку з подвійним успадкуванням диктатури у цих країнах,
І. Оскільки з самого початку європейська інтеграція була реакцією на страждання, спричинені двома світовими війнами та нацистською тиранією, що призвели до Голокосту та виникнення тоталітарних комуністичних та недемократичних режимів у країнах Центральної та Східної Європи, а також пошуком заходів подолання глибоких суперечностей та ворожості в Європі на засадах співробітництва та інтеграції, задля припинення війн та забезпечення демократії в Європі,
J. Оскільки процес європейської інтеграції проходив успішно і вже призвів до створення Європейського союзу, що охоплює країни Центральної та Східної Європи, які жили в умовах комуністичного режиму від закінчення Другої світової війни до початку 1990-х років, та оскільки Греція, Іспанія та Португалія, які постраждали від довготривалої влади фашистських режимів, ще раніше приєдналися, це допомогло забезпечити демократію у південній частині Європи,
К. Оскільки Європа не буде єдиною, якщо вона не зможе сформувати загальне уявлення про свою історію, не визнає фашизм, сталінізм, фашистські та комуністичні режими загальним успадкуванням і не організує чесного та уважного обговорення злочинів цих режимів у минулому сторіччі,
L. Оскільки 2009 року Об’єднана Європа святкуватиме 20-у річницю падіння комуністичної диктатури у Центральній та Східній Європі та падіння Берлінської стіни, що сприятиме підвищенню поінформованості щодо минулого та визнанню ролі демократичних громадянських ініціатив, а також слугуватиме стимулом задля зміцнення почуття єдності та згуртованості,
М. Оскільки важливо пам’ятати про тих людей, які активно виступали проти тоталітарного правління та яких жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітарної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність,
N. Оскільки жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх, незалежно від причин,
1. Висловлює співчуття усім жертвам тоталітарних та недемократичних режимів Європи та віддає належне тим, хто боровся проти тиранії та пригнічення.
2. Знову заявляє про свою прихильність мирній та квітучій Європі, яка заснована на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенстві права та дотриманні прав людини;
3. Підкреслює важливість збереження пам’яті про минуле, тому що без правди та пам’яті не може бути примирення; підтверджує свою єдину позицію стосовно усіх тоталітарних режимів, незалежно від ідеологічного тла;
4. Нагадує про те, що останні злочини проти людства та акти геноциду в Європі відбувались у липні 1995 року, та що для боротьби з недемократичними, ксенофобськими, авторитарними та тоталітарними ідеями та тенденціями необхідна постійна пильність;
5. Підкреслює, що задля підвищення європейської поінформованості щодо злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто підтримувати збір документів та свідоцтв про неспокійне минуле Європи, оскільки без пам’яті не може бути примирення;
6. Жалкує, що 20 років потому після краху комуністичної диктатури в Центральній та Східній Європі у деяких країнах-членах доступ до документів, що мають персональне значення або необхідні для проведення наукових досліджень, як і колись є невиправдано обмеженим; закликає усі країни-члени до реальних зусиль у відкритті архівів, у тому числі колишніх внутрішніх служб безпеки, тайної поліції та розвідки, хоча необхідно вжити заходів для того, щоб цей процес не слугував підставою для службових зловживань.
7. Рішуче та безперечно засуджує всі злочини проти людства та масові порушення прав людини, що були вчинені усіма тоталітарними та авторитарними режимами, висловлює своє співчуття жертвам цих злочинів та їх рідним, розуміє та визнає їхні страждання,
8. Заявляє, що європейська інтеграція як модель світу та примирення, являє собою вільний вибір народів Європи в їхньому прагненні до загального майбутнього, та те, що Європейський союз несе особливу відповідальність у справі заохочення та захисту демократії, поваги прав людини та верховенства права, як у Європейському союзі, так і поза його межами;
9 Закликає Комісію та країни-члени вжити додаткових зусиль для зміцнення навчання історії Європи та підкреслювати історичні досягнення європейської інтеграції й разючий контраст між трагічним минулим та мирним, демократичним соціальним ладом сучасного Європейського союзу;
10. Вважає, що належне збереження історичної пам’яті, всеосяжний перегляд європейської історії та загальноєвропейське визнання усіх історичних аспектів сучасної Європи сприятимуть зміцненню європейської інтеграції;
11. У зв’язку з цим закликає Раду та Комісію підтримати та захищати діяльність неурядових організацій, на кшталт „Меморіал” у Російській Федерації, які беруть активну участь у дослідженнях та зборі документів, пов’язаних із злочинами, скоєними у часи сталінського режиму;
12. Знову підтверджує свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;
13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;
14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;
15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;
16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;
17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.
Переклад Харківської правозахисної групи
http://khpg.org/index.php?do=print&id=1239204375
З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей.
Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ.
Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.
Друга світова війна почалась задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилась у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.
23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молоова-Ріббентропа проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни. Чому? По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступають пліч о пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої публічні маски, антифашистську і антикомуністичну, і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу. По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого захвату земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР. Секретний протокол до цього пакту передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі. Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи. Радянські інтернаціоналісти відповіли, що «в СРСР вже достатньо євреїв». Отже, знищення євреїв почалось на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту захопив СРСР. Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації. Проти них були два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.
Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою «Морський лев». Ця операція не відбулася. Замість неї нацисти почали виконувати зовсім інший план, «Барбароса», – напад на СРСР. Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення. Пакт зробив свою зловісну дію: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства. Сподіваємось, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до цього суду.
http://khpg.org/index.php?id=1503377571
Європейська свідомість та тоталітаризм.
__________
Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму
Європейський Парламент,
Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,
Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,
Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,
Приймаючи до уваги Рамкове рішення Ради 2008/913/JHA від 28 листопада 2008 року щодо боротьби з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомогою кримінального права[1],
Приймаючи до уваги Резолюцію 1481 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,
Приймаючи до уваги свою заяву від 23 вересня 2008 року про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму[2],
Приймаючи до уваги свої попередні резолюції з питань демократії та дотримання основоположних прав та свобод, у тому числі резолюцію від 12 травня 2005 року, присвячену 60-ій річниці закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року[3], резолюцію від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор[4], а також резолюцію від 15 січня 2009 року в пам’ять про події у Срєбрєниці[5],
Приймаючи до уваги роботу Комісій з істини та справедливості, які створені у різних частинах світу та допомагають тим, хто жив за часів існування численних авторитарних та тоталітарних режимів, подолати свої розбіжності та досягти примирення,
Приймаючи до уваги заяви свого Голови та політичних груп 4 липня 2006 року, у день 70-ої річниці державного перевороту генерала Франко в Іспанії,
Приймаючи до уваги Правило 103 (4) свого Регламенту,
А. Оскільки історики погоджуються з тим, що неможливо надати абсолютно об’єктивну історичну інтерпретацію історичних фактів, не існує об’єктивних історичних оцінок, оскільки, проте, професійні історики використовують наукові методи для вивчення минулого та намагаються бути неупередженими, наскільки це є можливим,
В. Оскільки жодний політичний орган та жодна політична партія не мають монополії на інтерпретацію історії, та подібні органи не можуть претендувати на об’єктивність,
С. Оскільки офіційна політична інтерпретація історичних фактів не повинна затверджуватися мажоритарними рішеннями парламенту; оскільки парламент не може приймати закони, що стосуються минулого,
Д. Оскільки головною метою процесу європейської інтеграції слід вважати забезпечення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права, та оскільки відповідні механізми задля досягнення цієї мети передбачені статтями 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Е. Оскільки невірне тлумачення історії може призвести до ексклюзивістської політики, роздмухуючи ненависть та расизм,
F. Оскільки варто пам’ятати про трагічний досвід Європи, щоб ушанувати пам’ять жертв, засудити винних, та закласти основи для примирення на засадах істини та пам’яті,
G. Оскільки мільйони жертв були депортовані, заарештовані, піддані тортурам та вбиті тоталітарними та авторитарними режимами, що існували у Європі у 20-ому столітті; оскільки варто, проте, визнати унікальність Голокосту,
Н. Оскільки домінуючим історичним досвідом Західної Європи був нацизм та оскільки країни Центральної та Східної Європи пережили як комунізм, так і нацизм; оскільки має бути досягнуто розуміння в зв’язку з подвійним успадкуванням диктатури у цих країнах,
І. Оскільки з самого початку європейська інтеграція була реакцією на страждання, спричинені двома світовими війнами та нацистською тиранією, що призвели до Голокосту та виникнення тоталітарних комуністичних та недемократичних режимів у країнах Центральної та Східної Європи, а також пошуком заходів подолання глибоких суперечностей та ворожості в Європі на засадах співробітництва та інтеграції, задля припинення війн та забезпечення демократії в Європі,
J. Оскільки процес європейської інтеграції проходив успішно і вже призвів до створення Європейського союзу, що охоплює країни Центральної та Східної Європи, які жили в умовах комуністичного режиму від закінчення Другої світової війни до початку 1990-х років, та оскільки Греція, Іспанія та Португалія, які постраждали від довготривалої влади фашистських режимів, ще раніше приєдналися, це допомогло забезпечити демократію у південній частині Європи,
К. Оскільки Європа не буде єдиною, якщо вона не зможе сформувати загальне уявлення про свою історію, не визнає фашизм, сталінізм, фашистські та комуністичні режими загальним успадкуванням і не організує чесного та уважного обговорення злочинів цих режимів у минулому сторіччі,
L. Оскільки 2009 року Об’єднана Європа святкуватиме 20-у річницю падіння комуністичної диктатури у Центральній та Східній Європі та падіння Берлінської стіни, що сприятиме підвищенню поінформованості щодо минулого та визнанню ролі демократичних громадянських ініціатив, а також слугуватиме стимулом задля зміцнення почуття єдності та згуртованості,
М. Оскільки важливо пам’ятати про тих людей, які активно виступали проти тоталітарного правління та яких жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітарної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність,
N. Оскільки жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх, незалежно від причин,
1. Висловлює співчуття усім жертвам тоталітарних та недемократичних режимів Європи та віддає належне тим, хто боровся проти тиранії та пригнічення.
2. Знову заявляє про свою прихильність мирній та квітучій Європі, яка заснована на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенстві права та дотриманні прав людини;
3. Підкреслює важливість збереження пам’яті про минуле, тому що без правди та пам’яті не може бути примирення; підтверджує свою єдину позицію стосовно усіх тоталітарних режимів, незалежно від ідеологічного тла;
4. Нагадує про те, що останні злочини проти людства та акти геноциду в Європі відбувались у липні 1995 року, та що для боротьби з недемократичними, ксенофобськими, авторитарними та тоталітарними ідеями та тенденціями необхідна постійна пильність;
5. Підкреслює, що задля підвищення європейської поінформованості щодо злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто підтримувати збір документів та свідоцтв про неспокійне минуле Європи, оскільки без пам’яті не може бути примирення;
6. Жалкує, що 20 років потому після краху комуністичної диктатури в Центральній та Східній Європі у деяких країнах-членах доступ до документів, що мають персональне значення або необхідні для проведення наукових досліджень, як і колись є невиправдано обмеженим; закликає усі країни-члени до реальних зусиль у відкритті архівів, у тому числі колишніх внутрішніх служб безпеки, тайної поліції та розвідки, хоча необхідно вжити заходів для того, щоб цей процес не слугував підставою для службових зловживань.
7. Рішуче та безперечно засуджує всі злочини проти людства та масові порушення прав людини, що були вчинені усіма тоталітарними та авторитарними режимами, висловлює своє співчуття жертвам цих злочинів та їх рідним, розуміє та визнає їхні страждання,
8. Заявляє, що європейська інтеграція як модель світу та примирення, являє собою вільний вибір народів Європи в їхньому прагненні до загального майбутнього, та те, що Європейський союз несе особливу відповідальність у справі заохочення та захисту демократії, поваги прав людини та верховенства права, як у Європейському союзі, так і поза його межами;
9 Закликає Комісію та країни-члени вжити додаткових зусиль для зміцнення навчання історії Європи та підкреслювати історичні досягнення європейської інтеграції й разючий контраст між трагічним минулим та мирним, демократичним соціальним ладом сучасного Європейського союзу;
10. Вважає, що належне збереження історичної пам’яті, всеосяжний перегляд європейської історії та загальноєвропейське визнання усіх історичних аспектів сучасної Європи сприятимуть зміцненню європейської інтеграції;
11. У зв’язку з цим закликає Раду та Комісію підтримати та захищати діяльність неурядових організацій, на кшталт „Меморіал” у Російській Федерації, які беруть активну участь у дослідженнях та зборі документів, пов’язаних із злочинами, скоєними у часи сталінського режиму;
12. Знову підтверджує свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;
13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;
14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;
15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;
16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;
17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.
Переклад Харківської правозахисної групи
http://khpg.org/index.php?do=print&id=1239204375
