![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Європейський парламент в своїй Резолюції від 2 квітня 2009 року «Європейська свідомість та тоталітаризм» запропонував оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися гідно та неупереджено. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня 2009 року ухвалила Резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: Заохочення прав людини та громадянських свобод в регіоні ОБСЄ у 21 ст.», де висловилася більш однозначно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових депортацій та страт. Чому європейські інституції обрали саме цей день? 23 серпня 1939 року був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, який визначив сфери впливу Німеччини та СРСР в Європі і планував переділ Центральної та Східної Європи.
З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей.
Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ.
Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.
Друга світова війна почалась задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилась у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.
23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молоова-Ріббентропа проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни. Чому? По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступають пліч о пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої публічні маски, антифашистську і антикомуністичну, і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу. По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого захвату земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР. Секретний протокол до цього пакту передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі. Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи. Радянські інтернаціоналісти відповіли, що «в СРСР вже достатньо євреїв». Отже, знищення євреїв почалось на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту захопив СРСР. Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації. Проти них були два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.
Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою «Морський лев». Ця операція не відбулася. Замість неї нацисти почали виконувати зовсім інший план, «Барбароса», – напад на СРСР. Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення. Пакт зробив свою зловісну дію: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства. Сподіваємось, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до цього суду.
http://khpg.org/index.php?id=1503377571
Європейська свідомість та тоталітаризм.
__________
Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму
Європейський Парламент,
Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,
Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,
Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,
Приймаючи до уваги ( Read more... ) свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;
13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;
14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;
15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;
16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;
17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.
Переклад Харківської правозахисної групи
http://khpg.org/index.php?do=print&id=1239204375
З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей.
Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і – нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ.
Нацизм і комунізм – брати-близнюки – не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому Рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах вчилися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів – Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а, насправді, – найзапеклішим ворогом.
Друга світова війна почалась задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилась у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією – створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі.
23 серпня 1939 року, день підписання пакту Молоова-Ріббентропа проголошений днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни. Чому? По-перше, це єдина спільна дата, коли два тоталітарних монстра виступають пліч о пліч. По-друге, це перший випадок, коли два монстри зняли свої публічні маски, антифашистську і антикомуністичну, і показали усьому світові, що вони єдині у своїй нелюдяності і ненависті до всього іншого нетоталітарного світу. По-третє, сам цей пакт мав наслідком початок відвертого захвату земель і територій, що не належали ані Німеччині, ані СРСР. Секретний протокол до цього пакту передбачав розподіл між Сталіним і Гітлером Польщі, країн Балтії, Фінляндії тощо. Він розв’язав руки нацистам, бо Гітлер міг не боятися певний час нападу СРСР і почати війну в Європі. Пакт розв’язав руки Гітлеру і у відношенні до єврейського населення Східної Європи, яке потім було знищене нацистами. Нещодавно у Німеччині були оприлюднені документи, які вказують, що Гітлер запропонував СРСР переселити на свою територію 2 мільйони євреїв зі Східної Європи. Радянські інтернаціоналісти відповіли, що «в СРСР вже достатньо євреїв». Отже, знищення євреїв почалось на всіх захоплених Гітлером територіях, а НКВС розпочав масові репресії на територіях, які після підписання пакту захопив СРСР. Члени антигітлерівської коаліції не могли не бачити, до чого веде спроба примирення і співіснування з недолюдком Гітлером. Мюнхенська угода, в результаті якої були захоплені Чехословаччина і Австрія, дечому навчила Захід. Тому він почав війну з Гітлером у вересні 1939 року у вкрай невигідній для себе ситуації. Проти них були два тоталітарних велетня, а наймогутніший союзник, США, – ще не був готовий боротися за Європу усіма своїми військовими та людськими ресурсами.
Відомо, що Гітлер спочатку планував вторгнення у Велику Британію, вже була підготовлена спецоперація під назвою «Морський лев». Ця операція не відбулася. Замість неї нацисти почали виконувати зовсім інший план, «Барбароса», – напад на СРСР. Чому так сталося – розмова окрема. Зараз можна сказати одне: з серпня 1939 до червня 1941 року Європа відчула на собі все страхіття війни – і бомбардування, і анексію територій, і масову загибель мирного населення. Пакт зробив свою зловісну дію: Європа, яку так палко ненавиділи і Сталін, і Гітлер, потопала у крові. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі. Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства. Сподіваємось, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті – ще один крок до цього суду.
http://khpg.org/index.php?id=1503377571
Європейська свідомість та тоталітаризм.
__________
Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 р. щодо європейської свідомості та тоталітаризму
Європейський Парламент,
Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,
Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,
Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,
Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,
Приймаючи до уваги ( Read more... ) свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного правосуддя;
13. Закликає створити Платформу Європейської Пам’яті та Свідомості задля підтримки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спеціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;
14. Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезгаданих фахових історичних досліджень;
15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів, пам’яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупередженістю;
16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;
17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.
Переклад Харківської правозахисної групи
http://khpg.org/index.php?do=print&id=1239204375