ФОНД Діани Макарової: НАВОЛОНТЬОРИЛИ

[nazavzhdy]

Ви пам'ятаєте випадок, коли до нас звернулись бійці з проханням допомогти їм купити бронік для... собаки.
Так, для службової собаки, та навіть двох, які йдуть служити на фронт.
Бронік потрібен був хоч один. Але ж ціна кусалась. До того ж я, собачниця змалечку, і по духу, і по суті - не могла так легко розпорядитись грошима Ф.О.Н.Д.у, не порадившись з вами. І я дала пост, де описала проблему.
Я чекала:
- Та вообше вже подуріли волонтьори, вкладатись у собак, коли на людей не вистачає!
- Та нічого страшного, повоюють ті цуцики і без броніків!
Аж натомість ви відгукнулись так дружно, так злагоджено, і почали збирати гроші на бронік для собачої пари окремим рахунком.
Ми тоді зібрали гроші на бронік в рекордний строк, за пару годин. Бронежилет було замовлено, відправлено на фронт, собаки відслужили славно і повернулись додому - до речі, кобель усе ж таки повернувся з пораненням. Легкий трьохсотий, пошкодив лапу, уже все добре. Все це ми знали. Аж ось історія отримала продовження.

Одного дня до мене зателефонували і розповіли ( Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1690946240966070

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

ФОНД Діани Макарової: О ПАЦАКСКИХ ЗАКОНАХ

[nazavzhdy]

О ПАЦАКСКИХ ЗАКОНАХ
точка первая
«— Астронавты! Которая тут цаппа?
— Там… ржавая гайка, родной.
— У вас всё тут ржавое…
— А эта самая ржавая.»
(Кин-дза-дза)

… первая точка на Плюке была ремонтной базой. Ремонт нашим пепелацам не требовался, и шли мы за заветами известного пацакского перевозчика Деда Мороза.
Дед Мороз, пацаки и уважаемые чатлане, когда начал летать в Зону – так сразу нам и сказал:
- И давайте мне ( Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1691158684278159

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.

ФОНД Діани Макарової: 013 В ТЕНТУРІ

[nazavzhdy]

013 В ТЕНТУРІ
«―Будьте любезны, номер вашей планеты?
―013 в тентуре.
―Вот тут она, вот тут где-то рядом. Вот.
―Налево от Большой Медведицы.»
(Кін-дза-дза)

… на блокпостах не кажемо, до кого ми. Волонтери в село, та й по всьому. Підрулюємо тихо.
Їх нема. Тому про них не варто говорити в інтернеті. Але ж ось ми привезли купу усього. Комусь же воно потрібно, хтось же замовляв?
Ну, спробуємо зробити вигляд, що тут лише ми. І говоримо ми лише з собою.

- Станьте поруч з генератором, треба фото. Ми сфотографуємо лише ноги. Обличч не буде.
- Та в нього штани брудні. А в того порвані. Нехай інші стануть.
- - Цитьте мені. Стійте, де стоїте. Прямо в таких штанях. У волонтерів є прикмета. На брудні й драні штани допомога йде швидше. Тому хоч як викручуйся, а хоч одні драні штани з рейсу подай.
- Гигигиги…
- Отож бо. Як казав мій товариш «Входя к волонтьорам, від надо імєть жалкій і подобострастний»
- А де товариш воює? У ВСУ?
- Нема вже товариша.
- Ясно.

Їх теж наче нема – але тоді кого ховаємо ми час від часу, хто гине у бою? Їх теж нема – але тоді чому ж взнаємо ми про поранення? І точно знаємо, як важко втиснути ті поранення до госпіталю. Нє положено. Бо їх нема.

- Ви тут надовго?
- Та ні. Відсидимось і знову на ( Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1691233927603968

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.