lenta_ua

013 В ТЕНТУРІ
«―Будьте любезны, номер вашей планеты?
―013 в тентуре.
―Вот тут она, вот тут где-то рядом. Вот.
―Налево от Большой Медведицы.»
(Кін-дза-дза)

… на блокпостах не кажемо, до кого ми. Волонтери в село, та й по всьому. Підрулюємо тихо.
Їх нема. Тому про них не варто говорити в інтернеті. Але ж ось ми привезли купу усього. Комусь же воно потрібно, хтось же замовляв?
Ну, спробуємо зробити вигляд, що тут лише ми. І говоримо ми лише з собою.

- Станьте поруч з генератором, треба фото. Ми сфотографуємо лише ноги. Обличч не буде.
- Та в нього штани брудні. А в того порвані. Нехай інші стануть.
- - Цитьте мені. Стійте, де стоїте. Прямо в таких штанях. У волонтерів є прикмета. На брудні й драні штани допомога йде швидше. Тому хоч як викручуйся, а хоч одні драні штани з рейсу подай.
- Гигигиги…
- Отож бо. Як казав мій товариш «Входя к волонтьорам, від надо імєть жалкій і подобострастний»
- А де товариш воює? У ВСУ?
- Нема вже товариша.
- Ясно.

Їх теж наче нема – але тоді кого ховаємо ми час від часу, хто гине у бою? Їх теж нема – але тоді чому ж взнаємо ми про поранення? І точно знаємо, як важко втиснути ті поранення до госпіталю. Нє положено. Бо їх нема.

- Ви тут надовго?
- Та ні. Відсидимось і знову на старі позиції.
- Сєпари вас засвітили?
- Та хрін би з ними, з сєпарами. Мєнти почали шукати. Наші мєнти. Аякже, у них в секторі воюють ті, кого нема. Непорядок!
- То, виходить, ви більше ховаєтесь від своїх, ніж від ворогів?
- Виходить, так.

Починаємо видавати привезене. Не дай Боже сфотографувати перспективу. Не світимо місце, не показуємо, де це. Тривожні дні. Високе наше воїнське начальство знову ганяє тих, хто хоче воювати. Хто воює з самого початку. У кого мотивація – аж гай гуде, Петлюра й Махно від заздрощів скрегочуть зубами десь на своїх французьких кладовищах. У кого досвід такий, що можуть позаздрити багато штатних УБД-шників, якщо тут є чому заздрити.
Ша.
Всім покинути сектор. Не можна воювати тим, кого нема.
Та зараз. Якраз вони послухаються.

- Надовго ви тут?
- Та де? Відсидимось і знову за своє.

Це була точка друга.
Десь на фронті, Плюко-передова, 013 в тентурі.
Місце, якого нема.
Зустріч з тими, кого нема.