Діана Макарова: Дзвінок.

[nazavzhdy]

Дзвінок.
А в мене якраз розмова. Не дивлюсь хто дзвонить, продовжую розмову. Закінчила, перевіряю пропущений - блін, блін, треба відповісти швидко, вони ж можуть знову бути не на зв'язку, я ж знаю, де вони зараз, я ж знаю про обстановку там, я ж, може, підсвідомо чекаю на дзвінок, аби хоч запитати - ну, все нормально? Сама дзвонити не маю причини, дзвонити без причини тупо. Аж тут пропущений, хапаюсь за трубу.
- Ну, що у вас?
- Тааааааа.... - замогильним голосом у відповідь.
і серце падає. Все, світ став темним, хто цього разу, ну, хто? Поранено, яке поранення, хто, чим?
- Кажи. - велю вже сидячи, рука хапається за серце.
- Все погано...
Значить, не поранення.
Значить, все.
Хто, кажи вже швидко, бо я тебе сама вб'ю, коли повернешся - хто?
- Корочє, насос згорів.

Ага.
Насос.
Насос - це ми понімаєм, чо ж не понять за насос? За поранення - не понімаєм, за смерть - ні. За насос - це всього-навсього про гроші.
Остання машина, що була на ходу, теж стала. А працювати як? - але це всього-навсього про гроші.

- Слухай мене уважно. - кажу я. - Насос ми сплатимо й забудемо, аби була машина. Але наступного разу, як будеш дзвонити, маю до тебе прохання. Одразу кажи, що це про гроші. Так і кажи. ЦЕ ПРО ГРОШІ. Поняв?
- Та поняв...

Господи, дякую, що це лише насос. Дякую, Боже, що грошима.

Не скрізь і не завжди.
Сьогодні в зоні ООС загинуло двоє.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2381130271947660?notif_id=1561985918763060¬if_t=notify_me&ref=notif


Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.