![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
ДОГМА
(De Principiis)
В ранковому кафе сиділа група яскравих людей. Дреди, татуювання, одяг продуманої недбалості. Група спілкувалась українською, мова була природньою мовою середовища. Не надто розповсюджене явище як для Маріуполя. Схоже, приїздили на концерт до дня звільнення. Вчора, коли ми заповзали на привал після доби мандрів, ТНМК якраз співали останню пісню.
- ТНМК? - здивувалась Санді.
- Аби спати не заважав. - пробурчала я.
Спати нам не могло б завадити ніщо. Ми засинали на ходу.
Сьогоднішня група виглядала якраз як група, пов'язана з концертами, тартаками і протчим богемним життям - або як Правий сектор. Татуювання були специфічними, і двоє підтягнутих красенів, здавалось, лише на вчора та сьогодні змінили мультик на шорти і футболку.
Над шісткою чоловіків царювала яскрава жінка, волосся зібране у хвіст. Здавалось, вона промовляла:
- Дев'ятнадцять з двадцяти найбільш касових фільмів цього сторіччя було зроблено за моєї участі. Двадцятим був фільм про хлопчика, що лишився вдома сам на Різдво, на нього напали грабіжники і він їх переміг. Хтось продав душу дияволу, щоб заробити грошей на цьому лайні.
Звичайно, я впізнала Музу. Вона перефарбувалася у блондинку, але чи нам Музу не знати? Оточуюча її група цікавила більше, і ми почали сперечатись - казарма чи богема?
Казармою у домі Ф.О.Н.Д.а зазвичай називають вояків, де б вони не служили. Богема - люди мистецтва, люди мирного життя.
На будь-яку відповідь мусить бути задані питання, і, коли група услід за мною завалила до курилки, я дружньо сказала Музі:
- Здається, я на вас програла парі.
- Чому? - всміхнулась Муза.
- Ми намагались зрозуміти, ви казарма чи богема.
- Як це? - здивувалась Муза
- Та ви однаково схожі на людей, які приїздили на вчорашній концерт, і на Правий сектор.
- Ми організовували вчорашній концерт. - кивнула Муза.
- Тоді ви богєма, і я програла парі. - всміхнулась я.
- А я півроку як дембель. А він ще служить. - сказав той, кого, разом з його товаришем я безпомилково визначила як вояків
Дорога наша казарма. Пробачте нам цей жарт. Мусимо ж ми якось називати вас, зустрічаючи в цивільних місцях, безпомилково взнаючи - в чому б ви не були вдягнені.
Це догма.
#догма_фонд_дм

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2354303951296959?notif_id=1560684602678654¬if_t=notify_me&ref=notif
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
(De Principiis)
В ранковому кафе сиділа група яскравих людей. Дреди, татуювання, одяг продуманої недбалості. Група спілкувалась українською, мова була природньою мовою середовища. Не надто розповсюджене явище як для Маріуполя. Схоже, приїздили на концерт до дня звільнення. Вчора, коли ми заповзали на привал після доби мандрів, ТНМК якраз співали останню пісню.
- ТНМК? - здивувалась Санді.
- Аби спати не заважав. - пробурчала я.
Спати нам не могло б завадити ніщо. Ми засинали на ходу.
Сьогоднішня група виглядала якраз як група, пов'язана з концертами, тартаками і протчим богемним життям - або як Правий сектор. Татуювання були специфічними, і двоє підтягнутих красенів, здавалось, лише на вчора та сьогодні змінили мультик на шорти і футболку.
Над шісткою чоловіків царювала яскрава жінка, волосся зібране у хвіст. Здавалось, вона промовляла:
- Дев'ятнадцять з двадцяти найбільш касових фільмів цього сторіччя було зроблено за моєї участі. Двадцятим був фільм про хлопчика, що лишився вдома сам на Різдво, на нього напали грабіжники і він їх переміг. Хтось продав душу дияволу, щоб заробити грошей на цьому лайні.
Звичайно, я впізнала Музу. Вона перефарбувалася у блондинку, але чи нам Музу не знати? Оточуюча її група цікавила більше, і ми почали сперечатись - казарма чи богема?
Казармою у домі Ф.О.Н.Д.а зазвичай називають вояків, де б вони не служили. Богема - люди мистецтва, люди мирного життя.
На будь-яку відповідь мусить бути задані питання, і, коли група услід за мною завалила до курилки, я дружньо сказала Музі:
- Здається, я на вас програла парі.
- Чому? - всміхнулась Муза.
- Ми намагались зрозуміти, ви казарма чи богема.
- Як це? - здивувалась Муза
- Та ви однаково схожі на людей, які приїздили на вчорашній концерт, і на Правий сектор.
- Ми організовували вчорашній концерт. - кивнула Муза.
- Тоді ви богєма, і я програла парі. - всміхнулась я.
- А я півроку як дембель. А він ще служить. - сказав той, кого, разом з його товаришем я безпомилково визначила як вояків
Дорога наша казарма. Пробачте нам цей жарт. Мусимо ж ми якось називати вас, зустрічаючи в цивільних місцях, безпомилково взнаючи - в чому б ви не були вдягнені.
Це догма.
#догма_фонд_дм

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/2354303951296959?notif_id=1560684602678654¬if_t=notify_me&ref=notif
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.