![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
nazavzhdy posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
lenta_uaА ВІН НЕ ХОЧЕ
(виконується саркастічнєнько)
Любі друзі!
ой…
Дорогі мої!
ой…
Шановні співвітчизники!
та шо ж такоє…
Корочє!
Многанеуважаємі порохоботи, порохолизи і порохофіли. Я стривожена. У вас біда.
Біда у вас шалена, але ви її не помічаєте, бо дурн… ой. Бо крутитесь у своєму колі, звуженому до кількості лайків у фейсбуці – а будь-яка звуженість інформаційного світу веде до деградації і втрати розуму… ой.
Та шо ж такоє. Я аж ніяк не хочу вас ображати, але ̶я̶к̶ ̶к̶о̶л̶я̶с̶к̶у̶ ̶н̶е̶ ̶с̶к̶л̶а̶д̶е̶м̶о̶ ̶-̶ ̶к̶у̶л̶е̶м̶е̶т̶ ̶п̶о̶л̶у̶ч̶а̶є̶ц̶ц̶я̶ що не скажеш – получаєцця про ваші розумові здібності.
Добре, припустімо, що розумові здібності у вас таки є. (гусари, мовчати! Я сказала – припустімо!)
І працюєте ви на діючу владу не за гроші і не за преференції, які знову ж таки закінчуються грошима – а за ідею.
(регіт в студії, гусари, та мовчати ж! ви що, не вірите в ідею? Тожбо…)
Ось уже чотири роки, з літа 14-го року і повсякчас, ви топите за нашого Гаранта, за нашого Президента Петра Олексійовича Порошенка.
З літа 14-го – бо рейтінг нашого Президента почав стрімко падати одразу після обрання його на цей пост, на який вилетів він з шаленим кредитом довіри, але й шалено передбачуваним майбутнім льотчика-камікадзе.
Тобто, будь-кому було ясно, що, йдучи на президентство у країні, де точиться війна – треба бути повним політичним самовбивцею і про майбутній строк навіть не мріяти. На Президента країни під час війни навісять усіх собак, в яких він винен і не винен.
Правда, незрозуміло, чому одразу після обрання наш Президент сам почав вішати на себе тих собак – але тут спишемо на неофітство.
Особисто мені почало бути щось ясно з цією фігурою вже після Іловайська – але то таке. Війна є війна. Дуже тяжко було спостерігати той облудний парад, і брехню, в яку ми тоді вірили, ще вірили – але знову ж, списали на неофітство.
О, звичайно, було б усе значно правильніше, якби одразу по тому Президент виступив, висловив би особисте занепокоєння долею військових, вийшов би перед матерями – Боже, як би це було правильно й красиво. Але Президент відмовчувався, провини командуючих ні на кого не поклав – авось, на Росію все спишуть, то Росія у всьому винувата. Підвела, ввела війська, хто ж міг подумати, та ще й слова по коридору не стримала, ай-яй-яй, а ми їй так вірили…
А так шоб ми - так і ні прі чом.
А що бунтує чернь, що матері на собі рвуть волосся, що країна ахнула й розгубилась, втративши стільки своїх солдатів – то все фігня, чернь стерпить.
З 32-м блокпостом вже усе стало ясно, принаймні для мене.
32-й блокпост треба було тримати, доки йдуть вибори. І то фігня, що хлопці в дні виборів вже ледве повзали від холода й спраги, то нічого, що вони злизували воду з трави й роси і ділили останні пляшки води по пластиковій кришечці на кожного – але Адміністрація Президента давала переможні реляції про грузовики, наповнені водою, їжею, БК та теплим одягом. І начебто ці грузовики дійшли до 32-го блокпосту.
І лишень ті, хто стояв у ті дні на 31-му, і на собі переживав і чув усе – вибухи, запах згорілих тіл, монолог водія:
- Сепари усе забрали, воду забрали, одяг розтягли, машину лишили, мене відпустили…
Ті люди знали – все є брехнею.
Як було б красиво й правильно, аби у дні виборів дано було б наказ – вийти з оточення. Вийти, бо була можливість.
Аж ні, для виборів це некрасіво. Як це – під вибори взяти і здати точку на карті військових дій?
Тому давався наказ стояти до останнього патрона, а що й патронів тих вже майже не було, й стояти було важкувато, там всі вже ледве повзали – кого це колихало?
Я так тоді і не зрозуміла, навіщо було так брехати? Цю брехню легко довели тоді журналісти та волонтери, що прибули на 31 і дали репортаж про ІСТИННУ картину дій на 32-му БП.
Чорт його зна, правда?
У двадцять першому сторіччі ховатись за таку недоладну брехню – було як мінімум непродумано. Та й класти 112 душ під свій престол ані за цапову душу, просто, щоб не зіпсувати парадної картинки - вже й зовсім було не по-людськи.
Перестрибнемо через чотири роки. За ці чотири роки багато чого сталось, пропустимо і всі недоладні призначення – і що там з винними по Майдану? Усі вже покарані?
Пропустимо переможні реляції про нашу армію, непереможну й стандартну натівську – на ділі розвалену, недонабрану, дуже небагату й корумповану армію воюючої країни.
Пропустимо наїзди на добровольців, активістів та волонтерів – ці масові наїзди почались протягом останнього року, мабуть, таке вже співпадіння.
Просто візьмемо свіженького Семочко (та що ж нам так не щастить з насінням?)
Є пряме звернення до Президента – розберіться, кого ви там призначили до керівництва розвідками? А не колаборант часом наш розвідник?
Боже, як би було красиво, якби Президент сам! Особисто! Взяв під контроль цю справу.
(та нехай лишень на словах, АП велика, писунів там вистачає)
Як би красиво було виступити і звільнити нахрін гівнюка. Ну, Президенте, ти що, дурень? Дався тобі той Семочко. Дай кістку горлопанам, а натє вам, як я реагую на бєзобразія у найсекретнішому з відділів наших служб!
А ось як я! Особисто! Реагую на підозри у колаборанстві. Та ще й корупційній складовій.
Та не смішіть. Не царське це діло, йти на поводу у черні.
Черні кинули допис чергового порохоблогера, чернь пореготала, ясно, номер не пройшов – а натє вам виступ на тілівізорі самого фігуранта! Ось він вам все сам і розкаже, а ви йому повірте, а мені, царственному, недосуг.
Ну, Семочко і розказав. Пояснювати, як він це зробив, чи ви вже й самі подивились це інтерв’ю?
:)
Добре, про Вілкула казати чи не варто?
Не варто. Всім і так все ясно.
Ну, тоді давайте про напади на активістів. Є звернення особисто до Президента. Тіпа – альо, Гарант, а ви вообщє-то в курсі, що в нас людей потроху так вбивають?
От як людина дуже не задоволена владою – так і вбивають, або превентивно дубцяють?
Ну, гавкни, гримни, та ми самі розуміємо, що ти боїшся того Авакова як чорт ладана (а дехто каже, що зовсім навпаки, ви рука руку миєте) – ну, виступи ж ти красиво…
Дай кістку активістам…
Не царське діло, не хоче Президент.
Щоправда, ми вже бачили, як вміє він виступити, змахнувши сивиною у кучерявій голові, як грозиться повідрубувати руки усім крадунам в армії…
… і крадуни раптово або йдуть на пенсію, або продовжують служити. З цілими руками.
Ну, не хоче людина тримати своє слово (так, пацан сказав – пацан зробив, давай, рубай руки, або принаймні хоч когось посади, благо є за що) – страшно. Або не царське це діло.
Та шо ж такоє.
Та шо ж за біда.
І над всим цим літає дух високого блогерства України. Раптом що – кидають до бою армії порохоботів, порохолизів та порохофілів. Ледве щось станеться – відповідають вони.
Мені шалено боляче дивитись на їх роботу – а це нелегка робота, мама-не-горюй. Бігати фейсбуком, підтирати за Президентом, роз’яснювати, пояснювати, що він мав на увазі не те, а це, що він огого, а Семочко і непоганий хлопець, якщо вдуматись, ну і шо, що мільйони награбував, користуючись службовим положенням, ну і що, що всі його домочадці мають російське громадянство, ну і що, що літають вертольотом до Крму, а зато ваших активістів треба саджати, отакото, бебебе……..
Шановні співвітчизники і любі друзі, дорогі мої підтирачі за Президентом. Я вже не можу без болю дивитись на ваш титанічний труд. Я бачу, як ви хочете, аби другий тур виборів виграв саме він. Я бачу, як ви боїтесь Тимошенко – я і сама її боюсь. Півкраїни її боїться, а півкраїни жадає як маму.
АЛЕ ВІН НЕ ХОЧЕ!
Ну, не хоче він на другий тур, увесь час повторюючи помилки своїх чотирьох років.
Ну, не бачить він цих помилок.
Ну, не чує він чернь, змахуючи царственною кучерявою головою з таким фірмовим посивінням.
А іноді навіть здається, що наш Президент робить все навпаки. Все для того, аби роздраконити нехай не весь народ – але принаймні активну його частину.
Таке можна робити лише коли пручаєшся…
впираєшся руками і ногами…
не бажаючи більше бути Президентом.
Біда у вас, любі друзі, шановні співвітчизники і дорогі мої. Біда.
Біда навіть не в тому, що перед другим туром вам прийдеться шалено повертати своїх коней, чистити свої фейсбуки і готувати свої резюме для нового правлячого.
Біда у тому, що, роблячи все заради того, аби лишився Порошенко на другий строк – ви робите це все настільки недоладно, що відвертаєте від нього ще більше.
Нешановні порохоботи, порохолизи і порохофіли.
Категорично заявляю – так ви слона не продасте.
Президент-камікадзе, тобто, президент, приречений на ненависть народу – мусить хоч іноді чути народ і робити кроки йому назустріч. Нормальні такі кроки, і не треба про безвіз, це вже виглядає не те що несерйозно, але навіть смішно.
Ну, примусьте його якось, не знаю там – чи поговоріть з Мариною. Жінкам легше тиснути на марнославство.
Ну, нема більше сил дивитись, як тягнете ви його на президентство, а він впирається з усіх сил, як мале дитя, і часом лівою, а часом правою викидає нові й нові коники, щоб спеціально роздраконити народ.
Ну, жалко ж…
Жалко вашої боротьби на поприщі дивана та клавіатури. Так все й піде за димом, чи що? Так і не вибереться Президент на другий строк? І вам шукати нового господаря своїм талантом?
(тут сльози в голосі спікера)
«Ето ти зря. Тут сєбя заставлять надо» (С)
… з іншого боку – уявляю, як плаче ночами Петро Олексійович. Як ховається у своєму кабінеті і ридма ридає:
- Нахріна! Нахріна я в’язався у цю бодягу? Як же скіпнути, щоб ще такого зробити? Мама…
і стає його жалко.
Давайте звільнимо його, чи що – якщо людина сама НЕ ХОЧЕ!
… правда, кажуть, що тоді прийде мама.
Ну, теж не факт поки що. Але одне я знаю точно, любі друзі, шановні співвітчизники і дорогі мої НЕшановні порохоботи, порохолизи й порохофіли – так ви слона не продасте.
Хоча б з тієї незначної причини, що не уся країна читає фейсбук.
Хоча б з тієї причини, що хоч іноді, але очільник держави мусить чути народ.
Хоча б тому, що був уже один такий...
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1991919124202112?__xts__[0]=68.ARA2uZr2bsu6S8nV5QOZIrvq0uW0uEmsxi9hkxwdnMA8ZEfwLwSOE_H9jlCygf7IjFccj4PTpvV9N6_gfUaqWhJJxwu9YJ9Esy2oD1Qe0gZWWhdDG13Z5-SF9zbME_cJtwlXRMWZpZgCF7Q-bZ3_ElFGbTst922HJyjXy4Cu01n7yBHzpeBMjytiu36J8msYou5BfSNoHdojek5Ip2bhhggB&__tn__=C-R
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
(виконується саркастічнєнько)
Любі друзі!
ой…
Дорогі мої!
ой…
Шановні співвітчизники!
та шо ж такоє…
Корочє!
Многанеуважаємі порохоботи, порохолизи і порохофіли. Я стривожена. У вас біда.
Біда у вас шалена, але ви її не помічаєте, бо дурн… ой. Бо крутитесь у своєму колі, звуженому до кількості лайків у фейсбуці – а будь-яка звуженість інформаційного світу веде до деградації і втрати розуму… ой.
Та шо ж такоє. Я аж ніяк не хочу вас ображати, але ̶я̶к̶ ̶к̶о̶л̶я̶с̶к̶у̶ ̶н̶е̶ ̶с̶к̶л̶а̶д̶е̶м̶о̶ ̶-̶ ̶к̶у̶л̶е̶м̶е̶т̶ ̶п̶о̶л̶у̶ч̶а̶є̶ц̶ц̶я̶ що не скажеш – получаєцця про ваші розумові здібності.
Добре, припустімо, що розумові здібності у вас таки є. (гусари, мовчати! Я сказала – припустімо!)
І працюєте ви на діючу владу не за гроші і не за преференції, які знову ж таки закінчуються грошима – а за ідею.
(регіт в студії, гусари, та мовчати ж! ви що, не вірите в ідею? Тожбо…)
Ось уже чотири роки, з літа 14-го року і повсякчас, ви топите за нашого Гаранта, за нашого Президента Петра Олексійовича Порошенка.
З літа 14-го – бо рейтінг нашого Президента почав стрімко падати одразу після обрання його на цей пост, на який вилетів він з шаленим кредитом довіри, але й шалено передбачуваним майбутнім льотчика-камікадзе.
Тобто, будь-кому було ясно, що, йдучи на президентство у країні, де точиться війна – треба бути повним політичним самовбивцею і про майбутній строк навіть не мріяти. На Президента країни під час війни навісять усіх собак, в яких він винен і не винен.
Правда, незрозуміло, чому одразу після обрання наш Президент сам почав вішати на себе тих собак – але тут спишемо на неофітство.
Особисто мені почало бути щось ясно з цією фігурою вже після Іловайська – але то таке. Війна є війна. Дуже тяжко було спостерігати той облудний парад, і брехню, в яку ми тоді вірили, ще вірили – але знову ж, списали на неофітство.
О, звичайно, було б усе значно правильніше, якби одразу по тому Президент виступив, висловив би особисте занепокоєння долею військових, вийшов би перед матерями – Боже, як би це було правильно й красиво. Але Президент відмовчувався, провини командуючих ні на кого не поклав – авось, на Росію все спишуть, то Росія у всьому винувата. Підвела, ввела війська, хто ж міг подумати, та ще й слова по коридору не стримала, ай-яй-яй, а ми їй так вірили…
А так шоб ми - так і ні прі чом.
А що бунтує чернь, що матері на собі рвуть волосся, що країна ахнула й розгубилась, втративши стільки своїх солдатів – то все фігня, чернь стерпить.
З 32-м блокпостом вже усе стало ясно, принаймні для мене.
32-й блокпост треба було тримати, доки йдуть вибори. І то фігня, що хлопці в дні виборів вже ледве повзали від холода й спраги, то нічого, що вони злизували воду з трави й роси і ділили останні пляшки води по пластиковій кришечці на кожного – але Адміністрація Президента давала переможні реляції про грузовики, наповнені водою, їжею, БК та теплим одягом. І начебто ці грузовики дійшли до 32-го блокпосту.
І лишень ті, хто стояв у ті дні на 31-му, і на собі переживав і чув усе – вибухи, запах згорілих тіл, монолог водія:
- Сепари усе забрали, воду забрали, одяг розтягли, машину лишили, мене відпустили…
Ті люди знали – все є брехнею.
Як було б красиво й правильно, аби у дні виборів дано було б наказ – вийти з оточення. Вийти, бо була можливість.
Аж ні, для виборів це некрасіво. Як це – під вибори взяти і здати точку на карті військових дій?
Тому давався наказ стояти до останнього патрона, а що й патронів тих вже майже не було, й стояти було важкувато, там всі вже ледве повзали – кого це колихало?
Я так тоді і не зрозуміла, навіщо було так брехати? Цю брехню легко довели тоді журналісти та волонтери, що прибули на 31 і дали репортаж про ІСТИННУ картину дій на 32-му БП.
Чорт його зна, правда?
У двадцять першому сторіччі ховатись за таку недоладну брехню – було як мінімум непродумано. Та й класти 112 душ під свій престол ані за цапову душу, просто, щоб не зіпсувати парадної картинки - вже й зовсім було не по-людськи.
Перестрибнемо через чотири роки. За ці чотири роки багато чого сталось, пропустимо і всі недоладні призначення – і що там з винними по Майдану? Усі вже покарані?
Пропустимо переможні реляції про нашу армію, непереможну й стандартну натівську – на ділі розвалену, недонабрану, дуже небагату й корумповану армію воюючої країни.
Пропустимо наїзди на добровольців, активістів та волонтерів – ці масові наїзди почались протягом останнього року, мабуть, таке вже співпадіння.
Просто візьмемо свіженького Семочко (та що ж нам так не щастить з насінням?)
Є пряме звернення до Президента – розберіться, кого ви там призначили до керівництва розвідками? А не колаборант часом наш розвідник?
Боже, як би було красиво, якби Президент сам! Особисто! Взяв під контроль цю справу.
(та нехай лишень на словах, АП велика, писунів там вистачає)
Як би красиво було виступити і звільнити нахрін гівнюка. Ну, Президенте, ти що, дурень? Дався тобі той Семочко. Дай кістку горлопанам, а натє вам, як я реагую на бєзобразія у найсекретнішому з відділів наших служб!
А ось як я! Особисто! Реагую на підозри у колаборанстві. Та ще й корупційній складовій.
Та не смішіть. Не царське це діло, йти на поводу у черні.
Черні кинули допис чергового порохоблогера, чернь пореготала, ясно, номер не пройшов – а натє вам виступ на тілівізорі самого фігуранта! Ось він вам все сам і розкаже, а ви йому повірте, а мені, царственному, недосуг.
Ну, Семочко і розказав. Пояснювати, як він це зробив, чи ви вже й самі подивились це інтерв’ю?
:)
Добре, про Вілкула казати чи не варто?
Не варто. Всім і так все ясно.
Ну, тоді давайте про напади на активістів. Є звернення особисто до Президента. Тіпа – альо, Гарант, а ви вообщє-то в курсі, що в нас людей потроху так вбивають?
От як людина дуже не задоволена владою – так і вбивають, або превентивно дубцяють?
Ну, гавкни, гримни, та ми самі розуміємо, що ти боїшся того Авакова як чорт ладана (а дехто каже, що зовсім навпаки, ви рука руку миєте) – ну, виступи ж ти красиво…
Дай кістку активістам…
Не царське діло, не хоче Президент.
Щоправда, ми вже бачили, як вміє він виступити, змахнувши сивиною у кучерявій голові, як грозиться повідрубувати руки усім крадунам в армії…
… і крадуни раптово або йдуть на пенсію, або продовжують служити. З цілими руками.
Ну, не хоче людина тримати своє слово (так, пацан сказав – пацан зробив, давай, рубай руки, або принаймні хоч когось посади, благо є за що) – страшно. Або не царське це діло.
Та шо ж такоє.
Та шо ж за біда.
І над всим цим літає дух високого блогерства України. Раптом що – кидають до бою армії порохоботів, порохолизів та порохофілів. Ледве щось станеться – відповідають вони.
Мені шалено боляче дивитись на їх роботу – а це нелегка робота, мама-не-горюй. Бігати фейсбуком, підтирати за Президентом, роз’яснювати, пояснювати, що він мав на увазі не те, а це, що він огого, а Семочко і непоганий хлопець, якщо вдуматись, ну і шо, що мільйони награбував, користуючись службовим положенням, ну і що, що всі його домочадці мають російське громадянство, ну і що, що літають вертольотом до Крму, а зато ваших активістів треба саджати, отакото, бебебе……..
Шановні співвітчизники і любі друзі, дорогі мої підтирачі за Президентом. Я вже не можу без болю дивитись на ваш титанічний труд. Я бачу, як ви хочете, аби другий тур виборів виграв саме він. Я бачу, як ви боїтесь Тимошенко – я і сама її боюсь. Півкраїни її боїться, а півкраїни жадає як маму.
АЛЕ ВІН НЕ ХОЧЕ!
Ну, не хоче він на другий тур, увесь час повторюючи помилки своїх чотирьох років.
Ну, не бачить він цих помилок.
Ну, не чує він чернь, змахуючи царственною кучерявою головою з таким фірмовим посивінням.
А іноді навіть здається, що наш Президент робить все навпаки. Все для того, аби роздраконити нехай не весь народ – але принаймні активну його частину.
Таке можна робити лише коли пручаєшся…
впираєшся руками і ногами…
не бажаючи більше бути Президентом.
Біда у вас, любі друзі, шановні співвітчизники і дорогі мої. Біда.
Біда навіть не в тому, що перед другим туром вам прийдеться шалено повертати своїх коней, чистити свої фейсбуки і готувати свої резюме для нового правлячого.
Біда у тому, що, роблячи все заради того, аби лишився Порошенко на другий строк – ви робите це все настільки недоладно, що відвертаєте від нього ще більше.
Нешановні порохоботи, порохолизи і порохофіли.
Категорично заявляю – так ви слона не продасте.
Президент-камікадзе, тобто, президент, приречений на ненависть народу – мусить хоч іноді чути народ і робити кроки йому назустріч. Нормальні такі кроки, і не треба про безвіз, це вже виглядає не те що несерйозно, але навіть смішно.
Ну, примусьте його якось, не знаю там – чи поговоріть з Мариною. Жінкам легше тиснути на марнославство.
Ну, нема більше сил дивитись, як тягнете ви його на президентство, а він впирається з усіх сил, як мале дитя, і часом лівою, а часом правою викидає нові й нові коники, щоб спеціально роздраконити народ.
Ну, жалко ж…
Жалко вашої боротьби на поприщі дивана та клавіатури. Так все й піде за димом, чи що? Так і не вибереться Президент на другий строк? І вам шукати нового господаря своїм талантом?
(тут сльози в голосі спікера)
«Ето ти зря. Тут сєбя заставлять надо» (С)
… з іншого боку – уявляю, як плаче ночами Петро Олексійович. Як ховається у своєму кабінеті і ридма ридає:
- Нахріна! Нахріна я в’язався у цю бодягу? Як же скіпнути, щоб ще такого зробити? Мама…
і стає його жалко.
Давайте звільнимо його, чи що – якщо людина сама НЕ ХОЧЕ!
… правда, кажуть, що тоді прийде мама.
Ну, теж не факт поки що. Але одне я знаю точно, любі друзі, шановні співвітчизники і дорогі мої НЕшановні порохоботи, порохолизи й порохофіли – так ви слона не продасте.
Хоча б з тієї незначної причини, що не уся країна читає фейсбук.
Хоча б з тієї причини, що хоч іноді, але очільник держави мусить чути народ.
Хоча б тому, що був уже один такий...
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1991919124202112?__xts__[0]=68.ARA2uZr2bsu6S8nV5QOZIrvq0uW0uEmsxi9hkxwdnMA8ZEfwLwSOE_H9jlCygf7IjFccj4PTpvV9N6_gfUaqWhJJxwu9YJ9Esy2oD1Qe0gZWWhdDG13Z5-SF9zbME_cJtwlXRMWZpZgCF7Q-bZ3_ElFGbTst922HJyjXy4Cu01n7yBHzpeBMjytiu36J8msYou5BfSNoHdojek5Ip2bhhggB&__tn__=C-R
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
