Діана Макарова: Вчорашній пост з підведення підсумків зустрічі волонтерів з військовими лишив одне..

[nazavzhdy]

Вчорашній пост з підведення підсумків зустрічі волонтерів з військовими лишив одне питання. Принаймні у мене.
Я пройшлась по обласним центрам допомоги учасникам АТО, назвавши їх Ліпіріді-центрами, і махнула шашкою, заявивши, що паціент скоріше мертвий, ніж живий.

Прийшло багато коментів, де люди обурено заперечували - та ні, паціент скоріше живий, ніж мертвий.
Я запросто могла помилитись. Обурення від натяку, що інструкцію з акредитацію можуть спустити на ці центри як на волонтерський глас, залило люттю очі.

Люди, які працюють в цих центрах, запевнюють, що ці центри працюють і допомагають учасникам АТО (тепер ООС) і орієнтовані найперше на фронтовиків, які вже звільнились з армії.
Я мало чула про ці центри, але, пояснюють мені, я й не могла про це чути - я ж не дембель. Логічно. Наша робота фронт, робота центрів - життя після фронту. Правильно я розумію?

З цього приводу маю прохання. Дійсно треба розібратись. Так центри:
- є і працюють
- не працюють
- працюють, але лише в кількох містах

Ви не могли б мені допомогти? Маю кілька питань найперше до фронтовиків, членів їх сімей, а також до волонтерства, яке дійсно знає роботу цих центрів

1. Ви чули про ці центри?
2. Ви звертались туди чи ваші товариші звертались?
3. Отримали допомогу чи не отримали?
4. В яких містах України це відбувалось?

В питаннях нема ніякого іншого дна, крім сказаного. Я чесно хочу зрозуміти. І я дійсно готова вибачитись, якщо ці центри працюють для спільної справи, до якої ми всі рано чи пізно прийдемо - життя після фронту.
1 поширення

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1901415783252447

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.