Купа дзвінків та повідомлень з одним текстом "Ну, як пройшла зустріч?" - тішить. Людям не все одно. І як може бути все одно, якщо люди ці - громадяни країни волонтерів?
Дайте зібратись з думками, викласти відео. Коротко поки що так.
Волонтерство 18-го року не підвело. Воно лишилось майже таким, яким було у 14-му, коли ми вперше зіткнулись зі спробою порахувати нас по головам, звести до списків і вирішувати ЗА НАС - маємо ми право надавати допомогу НАШІЙ армії, чи ні.
Тоді, у 14-му, СІМІС з їх пропозицією просто затюкали.
Сьогодні відбулось те ж саме.
Засідання було як бокс. Був гвалт, бардак, обурені крики - але саме це і являлось іскомою здоровою реакцією волонтерства.
Засідання показало, що волонтери у головних своїх якостях не змінились за роки війни - такі ж гарячі, запальні, але твердо розуміючі, як робити конструктив.
Засідання також показало, що чотири роки спілкування з волонтерами для СІМІС пройшли безслідно. Психологію волонтерства СІМІС не знають, не розуміють і не збираються з нами рахуватись.
Нас:
пресінгували (намагались)
шантажували ("Волонтерів не будуть пускати до Зони, доки не приймемо цю інструкцію")
намагались пояснити, що волонтерство закінчується (отже, треба прискорити процес?)
Волонтери, як завжди:
чихали на авторитети
твердо знали, що вони роблять на фронті і для чого
виказували обурення, незважаючи на звання та чини
Далі буде. Тим часом стало точно зрозуміло, кого з волонтерів було спеціально запрошено, аби вони, ці запрошені волонтери, пригнули аудиторію до іскомого рішення:
- Мирослав Гай
- Юлія Сергіївна
- Марина Комарова
- Мочанов (внєзапно)
мабуть, хтось з СІМІС вирішив, що Мочанов є великим авторитетом волонтерського руху. Мочанов нітився, здавалось, він сам не розуміє, що тут робить. На пряме запитання:
- Льоша, а тобі навіщо ця інструкція, ти чому за неї топиш?
відповів чесно:
- Мєня воєнниє попросілі.
(бубочка)
Чому я так упевнено говорю про те, що усі ці наші колеги діяли за проханням Когось? Бо коли група людей, розкиданих у натовпі, говорить одні і ті ж мантри, в яких не змінюється навіть кома - тут пахне певними методичками.
Колеги, не робіть цього, не треба. Будь-який соціум не любить, коли в ньому з'являються штрейкбрехери. Ви, звісно, отримаєте за свої дії якісь особисті бонуси - але чи варто втрачати авторитет серед своїх?
Також показало засідання, що інструкцію дійсно хотіли провести тихенько і викласти її нам як сніг на голови. Ніхто з військових до публічних обговорень не був готовим. Більш того, усі ці досить розгублені полковники навіть не уявляють, як вони будуть (?) організовувати ці публічні обговорення. Щось белькотілось про Раду волонтерів та про осередки-Ліпіріді-стайл. Що, мовляв, зараз починають розсилку інструкції по цим осередкам.
Ну, а те що осередки Ліпіріді-стайл скоріше паціент мертвий, ніж живий - нікого не колише.
Проскакувало дуже багато оговорочок по Фрейду. Наприклад, слова "нам на це виділять бюджет" проскакували аж занадто часто. Тоді ставало зрозуміло, чому у СІМІС виникла гостра потреба створювати ще одну прокладку для вже працюючої схеми "військові-волонтери" - у людей бюджет горить, понімать надо.
або
- От зробимо інструкцію, ви пройдете акредитацію, а потім скоро армія вже буде забезпечена, нам і волонтери будуть непотрібні.
Тобто, дуже прозоро виглядала мрія високих чинів нарештрі здихатись цього набридливого волонтерства. Цих гарячих голів, які увесь час знаходять якісь недоліки на нашому фронту. А відомо, що на нашому фронті все повинно виглядати як лакована картинка. Особливо перед виборами. І воно б так і виглядало, якби ж кудись здихатись цих волонтерів.
Щодо інструкції - зараз, у переговорах з волонтерами, кулуарних та відкритих, проводиться мантра:
- Інструкція буде. Нікуди ви від цього не дінетесь.
Не впевнена, що треба вестись на цю впевненість. Ми давно живемо на цій війні. Ми пройшли вже спроби ставити нас до потоку. І де ті спроби?
А фронт тим часом є. І є фронтові потреби, нікуди вони не ділись. Я які б бонуси не світили окремо взятим особистостям - чи то штрейкбрехерство від волонтерства, чи то СІМІС в очікуванні бюджету - а нам своє робити.
То ж давайте робити, а паралельно думати над складними питаннями - як об'єднувати волонтерство хоча б на часину, для прийняття або відторгнення подібних документів, подібних спроб?
Що це мусить бути?
Якийсь загальний волонтерський орган? - ні.
Я бачу лише разові з'їзди волонтерства країни. Раз на рік-два, припустімо.
А ви?
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1900313513362674
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
Дайте зібратись з думками, викласти відео. Коротко поки що так.
Волонтерство 18-го року не підвело. Воно лишилось майже таким, яким було у 14-му, коли ми вперше зіткнулись зі спробою порахувати нас по головам, звести до списків і вирішувати ЗА НАС - маємо ми право надавати допомогу НАШІЙ армії, чи ні.
Тоді, у 14-му, СІМІС з їх пропозицією просто затюкали.
Сьогодні відбулось те ж саме.
Засідання було як бокс. Був гвалт, бардак, обурені крики - але саме це і являлось іскомою здоровою реакцією волонтерства.
Засідання показало, що волонтери у головних своїх якостях не змінились за роки війни - такі ж гарячі, запальні, але твердо розуміючі, як робити конструктив.
Засідання також показало, що чотири роки спілкування з волонтерами для СІМІС пройшли безслідно. Психологію волонтерства СІМІС не знають, не розуміють і не збираються з нами рахуватись.
Нас:
пресінгували (намагались)
шантажували ("Волонтерів не будуть пускати до Зони, доки не приймемо цю інструкцію")
намагались пояснити, що волонтерство закінчується (отже, треба прискорити процес?)
Волонтери, як завжди:
чихали на авторитети
твердо знали, що вони роблять на фронті і для чого
виказували обурення, незважаючи на звання та чини
Далі буде. Тим часом стало точно зрозуміло, кого з волонтерів було спеціально запрошено, аби вони, ці запрошені волонтери, пригнули аудиторію до іскомого рішення:
- Мирослав Гай
- Юлія Сергіївна
- Марина Комарова
- Мочанов (внєзапно)
мабуть, хтось з СІМІС вирішив, що Мочанов є великим авторитетом волонтерського руху. Мочанов нітився, здавалось, він сам не розуміє, що тут робить. На пряме запитання:
- Льоша, а тобі навіщо ця інструкція, ти чому за неї топиш?
відповів чесно:
- Мєня воєнниє попросілі.
(бубочка)
Чому я так упевнено говорю про те, що усі ці наші колеги діяли за проханням Когось? Бо коли група людей, розкиданих у натовпі, говорить одні і ті ж мантри, в яких не змінюється навіть кома - тут пахне певними методичками.
Колеги, не робіть цього, не треба. Будь-який соціум не любить, коли в ньому з'являються штрейкбрехери. Ви, звісно, отримаєте за свої дії якісь особисті бонуси - але чи варто втрачати авторитет серед своїх?
Також показало засідання, що інструкцію дійсно хотіли провести тихенько і викласти її нам як сніг на голови. Ніхто з військових до публічних обговорень не був готовим. Більш того, усі ці досить розгублені полковники навіть не уявляють, як вони будуть (?) організовувати ці публічні обговорення. Щось белькотілось про Раду волонтерів та про осередки-Ліпіріді-стайл. Що, мовляв, зараз починають розсилку інструкції по цим осередкам.
Ну, а те що осередки Ліпіріді-стайл скоріше паціент мертвий, ніж живий - нікого не колише.
Проскакувало дуже багато оговорочок по Фрейду. Наприклад, слова "нам на це виділять бюджет" проскакували аж занадто часто. Тоді ставало зрозуміло, чому у СІМІС виникла гостра потреба створювати ще одну прокладку для вже працюючої схеми "військові-волонтери" - у людей бюджет горить, понімать надо.
або
- От зробимо інструкцію, ви пройдете акредитацію, а потім скоро армія вже буде забезпечена, нам і волонтери будуть непотрібні.
Тобто, дуже прозоро виглядала мрія високих чинів нарештрі здихатись цього набридливого волонтерства. Цих гарячих голів, які увесь час знаходять якісь недоліки на нашому фронту. А відомо, що на нашому фронті все повинно виглядати як лакована картинка. Особливо перед виборами. І воно б так і виглядало, якби ж кудись здихатись цих волонтерів.
Щодо інструкції - зараз, у переговорах з волонтерами, кулуарних та відкритих, проводиться мантра:
- Інструкція буде. Нікуди ви від цього не дінетесь.
Не впевнена, що треба вестись на цю впевненість. Ми давно живемо на цій війні. Ми пройшли вже спроби ставити нас до потоку. І де ті спроби?
А фронт тим часом є. І є фронтові потреби, нікуди вони не ділись. Я які б бонуси не світили окремо взятим особистостям - чи то штрейкбрехерство від волонтерства, чи то СІМІС в очікуванні бюджету - а нам своє робити.
То ж давайте робити, а паралельно думати над складними питаннями - як об'єднувати волонтерство хоча б на часину, для прийняття або відторгнення подібних документів, подібних спроб?
Що це мусить бути?
Якийсь загальний волонтерський орган? - ні.
Я бачу лише разові з'їзди волонтерства країни. Раз на рік-два, припустімо.
А ви?
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1900313513362674
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
no subject
Date: 2018-08-09 06:19 pm (UTC)Хунта ставить лайк!