- Здрассссть...
- Здравствуйте.
О, починається. Я вас взнаю одразу, після цього сичання вашого пацанського "здрасссссть". І коли ви починаєте говорити - ви ще більше себе здаєте. Повірте, з перших слів.
- А вот вы благотворительный фонд, да? Вы помогаете военнослужащим?
- Да.
- А вот я слышал, военнослужащих отправляют на отдых. Нам бы отдохнуть дней десять где-то на море.
- А где вы служили?
- А мы... я служил в Нацгвардии, ну, внутренние войска, ну, вы поняли.
Звичайно, моє коханнячко, я все вже пойняла. Співай далі.
- А сам я родом из Донецка, переселенцы мы, бежали в одних трусах. Ну, потом волонтёры помогали нам, давали натовскую форму. Ничего больше не давали, только натовскую форму.
- А сейчас вы где, в Донецке?
- Ну да, мы в Донецке, нам бы отдохнуть, потому что ничего ж нет, в трусах бежали. Потом служили. Во внутренних войсках, в Национальной гвардии, ну, вы поняли.
- А в какой части служили? В каком батальоне, в каких годах?
Хоча після "ми в Донецке" вже можна й не говорити.
- Ну, у меня документы есть, я участник боевых действий.
- А в каких боевых действиях вы принимали участие?
- Ну... В Станице Луганской принимали. В четырнадцатом.
- А в какой части Нацгвардии вы служили в четырнадцатом?
- Я в МВД служил. Министерство внутренних дел. МВД мы служили. Я служил.
- Это понятно. А где именно? Как назывался ваш батальон в четырнадцатом? Когда вы стояли в Станице.
- У меня документы есть, я могу показать.
- Не надо пока. Скажите, а сейчас вы, значит, в Донецке?
- Нет, сейчас мы в Северодонецке. Живём где придётся, в самих же трусах бежали. И сейчас ничего нет, ну, кроме той формы натовской, которую волонтёры давали. Так нам бы отдохнуть дней десять, у нас и документы есть. Я не могу по телефону говорить, где я служил. Я документы покажу, там всё написано. Документы у меня есть. Я участник боевых действий.
Я слухаю, піддакую. Я навіть уявляю, як він сидить напроти на кортах і сємки спльовує. От скажіть, як я їх взнаЮ? З перших же слів.
По оцих напівбандитських інтонаціях пацанчиків с района?
Чи по отих проколах, які він допустив - а Штірліц ніколи не був таким близьким до провалу. Донецьком там і не пахне, там явно Луганськ. Чомусь до мене телефонують найчастіше саме з Луганську.
Але якраз оцей був налаштований не для тролінгу. У нього явно були якісь документи та УБД. І він хотів усього-навсього відпочити за волонтерський рахунок. А чо, ділов-то - переїхав через КПВВ, показав документи, а в нього, не сумніваюсь, і УБД є, і на моря.
Звичайно, я його відшила. Але чомусь мені здається, що він не заспокоїться і буде вишукувати інших волонтерів для облаштунку свого відпочинку. Була у його словах упевненість. І базувалась ця впевненість явно на розповідях тих, в кого вийшов такий манс.
А це вже дуже... дуже насторожує. Бо - дуже педалював на документах. І де ж він їх взяв?
Волонтьори! Будьте бдітєльними!
Пацанчики хочуть відпочивати. Пацанчики теж втомлюються від бойових дій.
Бідосі.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1856326317761394
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
- Здравствуйте.
О, починається. Я вас взнаю одразу, після цього сичання вашого пацанського "здрасссссть". І коли ви починаєте говорити - ви ще більше себе здаєте. Повірте, з перших слів.
- А вот вы благотворительный фонд, да? Вы помогаете военнослужащим?
- Да.
- А вот я слышал, военнослужащих отправляют на отдых. Нам бы отдохнуть дней десять где-то на море.
- А где вы служили?
- А мы... я служил в Нацгвардии, ну, внутренние войска, ну, вы поняли.
Звичайно, моє коханнячко, я все вже пойняла. Співай далі.
- А сам я родом из Донецка, переселенцы мы, бежали в одних трусах. Ну, потом волонтёры помогали нам, давали натовскую форму. Ничего больше не давали, только натовскую форму.
- А сейчас вы где, в Донецке?
- Ну да, мы в Донецке, нам бы отдохнуть, потому что ничего ж нет, в трусах бежали. Потом служили. Во внутренних войсках, в Национальной гвардии, ну, вы поняли.
- А в какой части служили? В каком батальоне, в каких годах?
Хоча після "ми в Донецке" вже можна й не говорити.
- Ну, у меня документы есть, я участник боевых действий.
- А в каких боевых действиях вы принимали участие?
- Ну... В Станице Луганской принимали. В четырнадцатом.
- А в какой части Нацгвардии вы служили в четырнадцатом?
- Я в МВД служил. Министерство внутренних дел. МВД мы служили. Я служил.
- Это понятно. А где именно? Как назывался ваш батальон в четырнадцатом? Когда вы стояли в Станице.
- У меня документы есть, я могу показать.
- Не надо пока. Скажите, а сейчас вы, значит, в Донецке?
- Нет, сейчас мы в Северодонецке. Живём где придётся, в самих же трусах бежали. И сейчас ничего нет, ну, кроме той формы натовской, которую волонтёры давали. Так нам бы отдохнуть дней десять, у нас и документы есть. Я не могу по телефону говорить, где я служил. Я документы покажу, там всё написано. Документы у меня есть. Я участник боевых действий.
Я слухаю, піддакую. Я навіть уявляю, як він сидить напроти на кортах і сємки спльовує. От скажіть, як я їх взнаЮ? З перших же слів.
По оцих напівбандитських інтонаціях пацанчиків с района?
Чи по отих проколах, які він допустив - а Штірліц ніколи не був таким близьким до провалу. Донецьком там і не пахне, там явно Луганськ. Чомусь до мене телефонують найчастіше саме з Луганську.
Але якраз оцей був налаштований не для тролінгу. У нього явно були якісь документи та УБД. І він хотів усього-навсього відпочити за волонтерський рахунок. А чо, ділов-то - переїхав через КПВВ, показав документи, а в нього, не сумніваюсь, і УБД є, і на моря.
Звичайно, я його відшила. Але чомусь мені здається, що він не заспокоїться і буде вишукувати інших волонтерів для облаштунку свого відпочинку. Була у його словах упевненість. І базувалась ця впевненість явно на розповідях тих, в кого вийшов такий манс.
А це вже дуже... дуже насторожує. Бо - дуже педалював на документах. І де ж він їх взяв?
Волонтьори! Будьте бдітєльними!
Пацанчики хочуть відпочивати. Пацанчики теж втомлюються від бойових дій.
Бідосі.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1856326317761394
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.