lenta_ua

НА ДИВО ТОЛЕРАНТНИЙ ПОСТ

- А що таке м.с...і?
- А це така дражнильна назва народу. Вони нас називають х..л..и, ми їх інакше. Ми цю назву не використовуємо. Бо ми, українці, на диво толерантний народ. Тому росіяни для нас є просто росіяни. Ми так і кажемо: "По російських позиціях - вогонь!"
- Ми їх просто вбиваємо?
- Часом так. Коли вони заходять на нашу територію і несуть нам смерть.

- А є хороші росіяни?
- Звичайно, є. Але, на жаль, дуже мало.
- А чому їх так мало?
- Бо їх спеціально виховують у ненависті. І хорошими людьми лишаються тільки ті, хто не піддається на це погане виховання.

Приблизно так можна пояснювати дитині речі, які і пояснень не вимагають.
Але є речі, про які навіть дитина не спитає, бо ж це треба бути зовсім дурником, аби не розумітись на таких простих речах.

Хто їде до Росії?
Чому українці їдуть на заробітки до Росії?
Чому українці їдуть розважатись до Росії?
Тут, говорячи про українців, маємо на увазі українське громадянство.
У нас з донею домовленість - ми одразу й мовчки викреслюємо з низки наших знайомих отих, хто гасає до Росії. Іноді, правда, не одразу. Іноді ми їх розпитуємо - а чому ви це зробили? Чому поїхали туди?
- А у мене відрядження по роботі.
в сад.
- А в мене там родичі.
нехай самі сюди приїздять.
- А я просто хотіла побачити Пітер. Ніколи у житті не бачила.
чемодан-вокзал-Пітер, бач скільки хочеш, сюди не повертайся.
- А де працювати? Працювати де?
серйозно?

Таких ми розглядаємо як дохлого жучка під мікроскопом, гидливо викрививши губи. Нам цікаво зрештою зрозуміти - а як вони мислять? А чи не спіткнуться вони в калюжах крові, замисливши таку поїздку? Чи вони дійсно не помічають тих кров'яних калюж - бо є люди, які бачать і чують лихо, лише коли воно стосується їх самих.

Нема сенсу їм щось пояснювати. Вважати їх п'ятою колоною? Та Бог з вами. Справжня п'ята колона зараз вдяглась у вишиванки і б'є себе п'ятою в груди, доводячи, що то вона, оця істота у вишиванці, власними руками спалила аж п'ять БТРів на Майдані і виступала з бульдозеру акі Лєнін з броневика.
Справжня п'ята колона зараз борзо пише, ось наприклад, у виданні, як його там "Ленин и Разлив"? Ой, ні - "Печь и сверчок". Ба ні - "Гудок и свисток"? Тьху, та як же там його - "Карл и Богдан"?

А ці просто вата. Безмозгла і бездушна вата.
І ці футбольні квитки у кількості 5 тисяч штук - це невеликий насправді показник. І дійсно, не жалко відправити услід їм смс "Фото аеропортів отримано. Дякую, Юстас. Вибухівку візьмете у Алекса. Слава Україні!"
Це був би офігенний жарт - якби їх потім не міняли у першу чергу. У нас же як? У нас міняють у першу чергу прикордонників, які пішли до Росії попаритись у бані, та там і були пов'язані зп'яну - а потім вже доходять руки до Сенцова та Кольченко. Якщо доходять.

... насправді я хотіла написати про фейсбук. Що вже писати про дурезну вату. Фейсбук мене цікавить у першу чергу.
Ми, народ країни, яка вже п'ятий рік бореться з російською окупацією, вправі вчити свій народ бойкоту окупанта. Вчити так, як ми вважаємо за потрібне.
Шершавим язиком плакату, як сказав би поет, чиї слова про Україну ми мусіли б знати напам'ять.

Фейсбук, міжнародна соціальна мережа, не вправі банити нас за нашу науку. Якщо там не порушуються правила фейсбуку.
Які правила порушив автор оцих плакатів?
Чому фейсбук заблокував автора цих плакатів - і зробив це саме за ці плакати?

Дорогий наш фейсбуче, щоб не звернутись особисто до громадянина Ц.
Хочу тобі відкрити цікаву особливість. У тебе тут є величезний сегмент українців. А українці, це такі люди, дорогий наш фейсбуче, які на будь-яку неправомірну заборону (тут ключове - НЕПРАВОМІРНУ) реагують у досить оригінальний спосіб - вони піднімають спротив. І протестують, доки їхні вимоги не будуть задоволені.
У українців, дорогий наш фейсбуче, шалений досвід у опротестуванні неправомірних та грубих заборон. Один такий пробував заборонити Майдан - так тоді ледве встиг до останнього диліжансу... пардон, вертольоту.
Не можна так з українцями, дорогий наш фейсбуче, якщо ти ще не в курсі. Бо тоді ти отримаєш дії, гранично протилежні задуму.

Оці шалені плакати проти московського футболу на крові було розповсюджено у фейсбуці. Але не досить широко.
Жаль, що не досить широко - плакати на диво влучні.
Після твоєї заборони цих плакатів, дорогий наш фейсбуче - їхня популярність злетіла аж за край. Тому що так воно працює в Україні.

Звичайно, когось з нас знову забанить фейсбук за репост цих плакатів.
Але головне зроблено - увагу до цих плакатів ти привернув неабияку.
Так що, дякуємо тобі, дорогий наш фейсбуче і особисто громадянин Ц.

І я вже бачу аеропорти, обклеєні цими плакатами.
І я вже пишу смс "Дякую, Юстас. Вибухівку..." і далі за текстом.

Бо українці - на диво толерантний народ. Вони вміють вбивати в голови науку на диво толерантними і дуже дієвими способами.
http://tyzhden.ua/News/215015

Прошу репост, мої толерантні українці, прошу. :)