lenta_ua

Ну, яду збризнули. Помилувались першою ледьою України. Заодно згадали інших перших лєдєй-папередниць
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1800748959985797&set=a.191666737560702.47344.100001521319390&type=3&permPage=1

А тепер – про справжніх перших леді України.
Вони живуть і старішають без уколів краси. Їхнє волосся давно висушене миттям поганою водою – а там, де проживають ці перші леді, хороша вода буває досить рідко. Іноді вони мають манікюр. Дуже рідко. Найчастіше перед виходом на фронт. Без манікюра некомільфо, нехай він і протримається від сили днів п’ять. Але це цілих п’ять днів!
Я знала одну – вона прийшла до нас, приїхавши звідти у відпустку. Я добре знала, що вона там робить, бо ж саме я приймала заявку від її товаришів – «і приціл би на СВД, для одного нашого побратима… ги-ги… посестри»
Вона прийшла подякувати – і я вражено відмітила довжелезні нігті на її пальцях, вичурний манікюр на них, свіжозроблену та свіжепофарбовану бідову зачіску на два кольори. Я не витримала і кивнула на пальці запитально. Вона засміялась:
- Наклеєні. Скучила за манікюром. Хочу десять днів побути дєвочкою.

Вони матюкливі, ці бандитки, перші леді – і як же їм не матюкатись, там, де вони живуть і працюють? Там праця нелегка, про побут вже мовчу. Будь-яка ледя матюкатись почне.
Вони давно забули політеси – але можуть миттю згадати їх, щойно доля знову поверне їх до цивілізації. Вони взагалі вміють витончено і миттєво змінювати стиль спілкування.
Я знала одну – її не лякали умови приблизного побуту там, ми бачили її різною – закіптюженою, запиленою, а втім, частіше чистенькою, бо сякий-такий побут там все ж був. Вона вміла гаркнути і прикрикнути, вміла матюкнутись на товариша, який зробив щось не те – а тут вона прийшла до нас, а в нас два журналісти, і обидва з різних країн, і обидва ні бум-бум українською, російською теж не дуже. То ж, подивившись, як ми намагаємось клеїти фрази "Май нейм із Вася" – вона всміхнулась і защебетала враз чудовою англійською, і далі вечір нагадував вже салон – там мило спілкувались ми усі через цього маленького рішучого перекладача. На прощання обидва англо-франкомовні журналісти розшаркались перед нею особливо витончено. Вона милостиво кивнула їм.

Вони не носять лодочки, хіба їх піймають для фотосесії і примусово взують розбиті берцями ніжки в оте вузеньке, елегантне, шкіряне. Але це теж вже по виходу з фронту.
Я знала одну…

… та що там казати. Я їх стільки знаю – і з кожним роком взнаю нових і нових. Бо їх стає дедалі більше.
У сімнадцятому я зрозуміла, що почалась жіноча експансія на фронт. У вісімнадцятому я побачила, що то ще була не експансія.
Ми це добре помічаємо, бо завжди, ще з перших місяців війни, ми поставили собі за правило – потреби жінок-фронтовиків для нас являються першочерговими. Така от гендерна дискримінація.

Ми знаємо їх. Ми добре знаємо, які вони бувають – як добре знаємо, чому дехто з них йде на фронт, що там шукає і у що перетворює свої ротації. Так, буває всяке.
Так, в основному їх бережуть, тримаючи подалі від позицій, поближче до штабів.
Так, досить часто зустрічаються романи, шаленіють голови, йдуть суто жіночі скандали, і це часом страшенно заважає. І ти, вислухавши чергову сповідь про те, як розвалила одна жінка роботу цілого підрозділу, кричиш - геть бабів з фронту! Завжди казала, бабів геть!
Отака от гендерна дискримінація :)

Але коли вона вже воїн – її поважають усі чоловіки.
Вони порвуть за неї, я досить часто таке бачила.
Вона не піде відсиджуватись десь на КСП – вона вам за таку пропозицію морду наб’є, бо ручки в них важкенькі.

Вони гинуть іноді. Усього кілька жіночих смертей у мартирологах цієї війни, дівчат, що загинули у цій війні – але загинули вони на бойових постах.
Все ж таки їх бережуть.
Чи побереже вас людська пам’ять, дівчата?
Чи побережуть людські пересуди?

А для нас ви завжди були й лишаєтесь першими леді нашої країни.
Особливо оці, улюблениці.
Втім, у нас з кожного рейсу з'являється нова фотосесія таких улюблениць.
І я не знаю такої вишуканості, яка б зрівнялась з вашою - мої звичайні українські леді.

Усі фото зроблено під час останнього рейсу Ф.О.Н.Д.