ФОНД Діани Макарової: Пишіть про фронт. Говоріть про загиблих.

[nazavzhdy]

один загинув, двоє поранено
один загинув, двоє поранено...
чи пост заїло у прес-центрі, чи так і є - кожен день.
Ні, дійсно так і є.

ворожий танк обстрілював... градами вдарили по...
кілька репостів, всьо.
У перший рік війни волали б всім фейсбуком. Зараз ні.

це все - процентів десять у фейсбуку. Усе інше - саджаємо картоплю, не саджаємо картоплю, худнемо до літа, бігаємо разом, мандруємо туди, мандруємо сюди...
До речі, це нормально. Жодного осуду. Я й сама ось збираюсь написати пост про схуднення. У чотирнадцятому мені б це в голову не влізло, аж ось - між потребами фронту, між розповідями про фронт - так, пост про схуднення, а чом би й ні?
Головне - за цим не забувати про потреби фронту. Про основний біль, про те, чим живемо і дишемо.

Моралі не буде.
І про життя так про життя. Не можна увесь час про смерть.
Просто треба пам'ятати - інформпростір це ми. Просто - частіше треба про фронт. Не хочеться, втомились, вже нема слів. Сердець вже нема, душі випалено...

А треба.
От просто - треба і все. Пишіть про фронт. Говоріть про загиблих.
Не можна увесь час про життя, коли поруч смерть.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1757073134353380

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.