lenta_ua

- Я тут об вас подумаю, можна?

Автомобілі.
Оці наші фронтові конячки, про яких усі говорять, щось намагаються з ними вирішити - але віз там як був, так і стоїть і нині.
Оці фронтові автомобілі - старенькі джипи, Ніви, тєчики - де хто що знаходить, те й тягне на фронт. Вони наче є, неначе й необхідні, але...

... але, по-перше, нецікаво.
Вкладатись нецікаво. Бо ось у купу теплих флісок - цікаво. У стос трусів для фронту - прикольно. У МАЗ, заповнений пасочками, яйцями, салом, ковбасами, олів'є чи вінегретом - цікаво. Ба навіть декому здається красивим.
Страшенно цікаво вкластись у ПБС, уявляючи, як наші вояки тепер вже будуть пострілювати, безшумно і таємно знімаючи снайперів - о, це цікаво... Це будоражить.

У купу залізяччя чи там гуми для фронтової машини - нецікаво, ну, хоч ти трісни!
А майже ж усі автомобілісти. А майже усі ж знають, як воно - піднімати машину з хламу, виводити її в люди, далі про неї дбати, вичухуючи від наслідків тих ям та бездоріжжя.
А от же ж - нецікаво.
І як ти не танцюй, як ти не показуй людям - а ось наша підшефна машина розвалена, а ось ми працюємо над нею, а ось вона вже вийшла і бігає по фронту - а нецікаво.

Тепер купівля автомобіля.
Як закуповувати, що саме закуповувати, які марки, які ціни - здається, це цікаво лише волонтерам.
Знову ж таки, існує кілька систем по закупівлі і вводу до експлуатації на фронті.

Система раз.
Закуповуємо валом, засіваємо фронт автомобілями, а там хоч трава не рости, і дійсно, спробуй відслідкувати, хто там зламався, хто ремонтує власними силами, а хто пішов на дембель і машину, даровану волонтерами, забрав із собою - ну, в кого на це вистачить сил?

Система два.
Закуповувати або валом, або штучно, в кого на скільки станеться грошей - але бути повним господарем машини в плані "хочу даю, хочу забираю"
Тобто, віддали машину на підрозділ, підрозділ вклався, вилизав ту машину, слідкують за нею, роблять ремонти - аж ось раптом приїздить господар-волонтер і каже:
- ну, ок. тепер я вирішив, що машина потрібніша на отій діляеці фронту, отим от хлопцям, тому забираю і передаю далі.
І стоять хлопці з розведеними руками, відвислими щелепами - а проти господаря не попреш.

Система три.
Купити машину, з економії купити автотруп, підшаманити, аби доповзла до фронту, далі забути про неї.
А вона доповзла до фронту і стала. І все. Ремонт потрібен грандіозний, самі хлопці це не тягнуть, хоч скільки ти не відкладай з вояцьких зарплат. І стоять ті автотрупи, і тягають хлопці їх за собою, бо дехто встиг же вже поставити і на баланс. А з балансом не посперечаєшся.

І далі, і далі, і скільки підходів - стільки й систем.

Ми давно обрали найскладнішу систему. Ми купуємо не часто, довго збираємо гроші. Намагаємось купити щось пристойне, не менше ніж за три штуки доларів, потім ще вкладаємось в рихтовку, а потім, потім...
... потім супроводжуємо.
Якісь поточні ремонти хлопці та дівчата роблять самі, за таким вони до нас не звертаються - а коли раптом серйозне щось, тоді вже кличуть. Така домовленість, такий порядок.
А щось серйозне у машині - то вже серйозні гроші. А не відмовиш, бо самі завели таке правило. Найкращим результатом цього правила є те, що ми чітко знаємо шлях та долю кожної з куплених нами автомобілів. Але це слабка втіха.
Тому і ремонтуємо машини, колись куплені нами же. Навіть шарпаємо хлопців та дівчат - давайте вже, допоможемо, ми ж бачимо, скільки ви вже вклали своїх у ту машину, а ваші ж зарплати не безрозмірні.
А якщо додати до цього, що змушені ремонтувати й автотрупи, привезені волонтерами, сповідуючими систему-три - то й самі розумієте, які шалені гроші йдуть на ті ремонти.

І думаю я це об вас, і сама розумію - що тут думати?
Працювати треба.
Система обрана, раз на всю війну. І система ця правильна - бо краще вчасно вкластись в ремонт, ніж потім вичухувати машину з трупового стану.
Бо краще передати і відремонтувати менше машин - але зробити це якісніше.
А оскільки без вашої допомоги ми цього не зробимо - то й нагадаю я автокартку Ф.О.Н.Д.у

автопотреби фронту Приватбанк
Макарова Діна
5168 7422 1676 8329

І дяка вам, люди.
І за вашу допомогу - тим, кому все ж цікаво вкладатись у саме ці потреби фронту
... і за те, що я тут об вас подумала.