ФОНД Діани Макарової: Я не говорю про аеропорт. Я не говорю про дати...

[nazavzhdy]

Я не говорю про аеропорт.
Я не говорю про дати.
Я якийсь не датський волонтер.
Я тоді була там, поруч. У Пєсках, у Опитному й Водяному. на підступах.
Але не чисто там - хоча наш Дід Мороз, наш перевізник, був там.
Багато моїх друзів було там. Не всі з них стали прославленими. Бачте, в чому тут річ - там було багато людей. Туди йшли добровольці і порушники. Туди направляли за власним бажанням, за порушення, та й просто за родом служби.
Я все це знаю. Я знаю тих, кому треба було протриматись там два тижні - і вони протримувались, підіймали прапор і йшли собі далі, воювати на інші позиції.
Я знаю також тих, хто був там не кілька днів, не місяць-два, а більше. Бо ж така служба.
Я не підіймаю на стяг кіборгів - тому що я знаю - увесь фронт був тоді кіборгами.
Не забувайте про весь фронт, прошу. Одна точка - це ще не весь фронт.
Просто пам"ятайте - так тоді було майже скрізь.

Це кажу вам я - волонтер невідомих. Нерозпіарених. Незнаних масами.
Увесь.
фронт.
тоді.
був.
кіборгами.

Це було тоді. Коли ідеали були ідеалами. Коли совість була совістю, та й нічим іншим. Коли бажання помсти та бажання руху уперед буяло над фронтом.
І прошу - пам"ятайте про всю лінію. Говорячи про дати гарячих точок нашої війни - пам"ятайте про увесь фронт.
Нас ще чекають роковини гарячих точок. Ще попереду Дебальцево. Остання крапка, після якої почалось злягання з противником.
Почалось договорнякове співіснування на фронті.
Відмічаючи ці чотирнадцято-п"ятнадцяті роковини, п"ючи не чокаючись - пам"ятайте про всю лінію.
Славетний то був час.
Він зараз зріє в нас, ми пам"ятаємо про всіх.
Ми повторимо, я у це вірю.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1659466410780720

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.