Цю роботу ми традиційно не світимо. Хіба включимо у звіт - а щоб розписувати про неї, просити допомоги - о, ні.
Ця робота Ф.О.Н.Д.у - навіть не робота, а так, побічний ефект від нашої діяльності. Бо коли ти біжиш по фронту - ти не пройдеш повз це. Ти допоможеш, а якщо в тебе нема такої статті - ти все одно знайдеш ресурси і допоможеш.
Це робота з цивільним населенням.
Ми вирішуємо її завжди всередині Ф.О.Н.Д.у, користуючись допомогою тих, хто знає про цю нашу роботу, таку незначну порівняно з роботою інших волонтерів, які націлені саме на оце - на роботу з цивільним населенням.
Ми не націлені. В нас - фронт.
Але як пройти повз потреби тих, кого колись ти вивіз з-під вогню і пообіцяв, що не кинеш, що завжди допоможеш?
Та й вони не зловживають нашою допомогою. Звертаються, коли вже край. Коли не знають вже, як викрутитись, де знайти грошей, аби протриматись. В кожного з нас бувають такі моменти - і кожен з нас якось їх вирішує. Але людям, які лишились без власних домівок, яких було зірвано з насиджених місць, з місць праці, це завжди набагато важче.
Зараз ми не можемо самі витягти цю роботу. Сякі-такі дірки позатикали, а далі просто не можемо і край. І тому я звертаюсь до вас.
І от що пропоную.
Якщо хтось з вас хоче, якщо хтось з вас може зробити добру справу у новому році - ось мої стежки, ось мої короткі розповіді:
- сім"я, вивезена свого часу з Водяного, що під Донецьким аеропортом. У сім"ї троє жінок - бабуся, мати і дівчинка. Тоді їй було п"ять років. Зараз вона вже ходить до школи.
Це дівчатко свого часу стало моїм наймолодшим героєм книги https://www.facebook.com/zahalyavna/
Зараз вони живуть у тиловій частині Зони АТО. Пробиваються у житті самі як можуть, працюють. Але комуналка з"їдає дуже багато.
Рідко звертаються за допомогою. Десь раз на рік. Зараз звернулись.
Потрібно - продукти харчування, десь на місяць, аби зняти з сім"ї цю статтю, доки фінанси вирівняються. Побутова хімія. Якісь ліки для домашньої аптечки, в основному протизастудне і мазі від болю у спині.
- сім"я, яка виїхала з-під обстрілів теж у чотирнадцятому, самі родом з луганщини. Теж бабуся, мама та доня. Доня зовсім маленька. Вона інвалід дитинства. Тут потреби теж в продуктах харчування та спеціальних сумішах для дитини. В дитяти майже не працює підшлункова. Це тяжко. Це дитина, яка усе життя буде змушена сидіти на спец-діеті.
Сім"я теж намагається вибудувати незалежне від допомоги волонтерів життя. Але з такою дитиною треба увесь час бути поряд. Дитсадок їй теж не світить. Тому у сім"ї працює лише бабуся. Та власне, там так - хто знайде роботу, то й і працює. Але хтось інший мусить бути поруч з дитиною.
Ці історії не надто страшні чи сумні. Вони - одні з тисяч і тисяч. Ніхто не вмирає, нікому не потрібно закуповувати дорогі ліки. А просто подати руку допомоги. Просто підтримати, доки сім"я вирівняє свій фінансовий стан.
А ми вже не можемо. У Ф.О.Н.Д.а просто не вистачить людей, аби кидатись по цим цивільним, не надто страшним, але таким звичним справам - ось зовсім недавно ми так, без зайвого піару, лише силами Ф.О.Н.Д.у та друзів:
- вилікували у черговий раз хлопця, випускника інтернату, сироту. Було сильне запалення.
- допомогли ще одній сім"ї з ліками. Теж біженці, але вже з горлівки, живуть там же, в тиловій частині Зони АТО
- забезпечили дитячим харчуванням та памперсами ще одну сирітську матір з немовлям
І все. Картка для допомоги переселенцям, оця найнепопулярніша картка серед наших реквізитів - вичерпана.
Тож якщо ви хочете й можете допомогти тим цивільним людям, яким, власне, й іти вже нікуди, крім нас - прошу сказати про це у коментах чи у приваті.
А якщо ви можете й хочете просто вислати грошову допомогу для них на нашу картку - ось вона
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косінова
Дякую вам.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1660050974055597
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
Ця робота Ф.О.Н.Д.у - навіть не робота, а так, побічний ефект від нашої діяльності. Бо коли ти біжиш по фронту - ти не пройдеш повз це. Ти допоможеш, а якщо в тебе нема такої статті - ти все одно знайдеш ресурси і допоможеш.
Це робота з цивільним населенням.
Ми вирішуємо її завжди всередині Ф.О.Н.Д.у, користуючись допомогою тих, хто знає про цю нашу роботу, таку незначну порівняно з роботою інших волонтерів, які націлені саме на оце - на роботу з цивільним населенням.
Ми не націлені. В нас - фронт.
Але як пройти повз потреби тих, кого колись ти вивіз з-під вогню і пообіцяв, що не кинеш, що завжди допоможеш?
Та й вони не зловживають нашою допомогою. Звертаються, коли вже край. Коли не знають вже, як викрутитись, де знайти грошей, аби протриматись. В кожного з нас бувають такі моменти - і кожен з нас якось їх вирішує. Але людям, які лишились без власних домівок, яких було зірвано з насиджених місць, з місць праці, це завжди набагато важче.
Зараз ми не можемо самі витягти цю роботу. Сякі-такі дірки позатикали, а далі просто не можемо і край. І тому я звертаюсь до вас.
І от що пропоную.
Якщо хтось з вас хоче, якщо хтось з вас може зробити добру справу у новому році - ось мої стежки, ось мої короткі розповіді:
- сім"я, вивезена свого часу з Водяного, що під Донецьким аеропортом. У сім"ї троє жінок - бабуся, мати і дівчинка. Тоді їй було п"ять років. Зараз вона вже ходить до школи.
Це дівчатко свого часу стало моїм наймолодшим героєм книги https://www.facebook.com/zahalyavna/
Зараз вони живуть у тиловій частині Зони АТО. Пробиваються у житті самі як можуть, працюють. Але комуналка з"їдає дуже багато.
Рідко звертаються за допомогою. Десь раз на рік. Зараз звернулись.
Потрібно - продукти харчування, десь на місяць, аби зняти з сім"ї цю статтю, доки фінанси вирівняються. Побутова хімія. Якісь ліки для домашньої аптечки, в основному протизастудне і мазі від болю у спині.
- сім"я, яка виїхала з-під обстрілів теж у чотирнадцятому, самі родом з луганщини. Теж бабуся, мама та доня. Доня зовсім маленька. Вона інвалід дитинства. Тут потреби теж в продуктах харчування та спеціальних сумішах для дитини. В дитяти майже не працює підшлункова. Це тяжко. Це дитина, яка усе життя буде змушена сидіти на спец-діеті.
Сім"я теж намагається вибудувати незалежне від допомоги волонтерів життя. Але з такою дитиною треба увесь час бути поряд. Дитсадок їй теж не світить. Тому у сім"ї працює лише бабуся. Та власне, там так - хто знайде роботу, то й і працює. Але хтось інший мусить бути поруч з дитиною.
Ці історії не надто страшні чи сумні. Вони - одні з тисяч і тисяч. Ніхто не вмирає, нікому не потрібно закуповувати дорогі ліки. А просто подати руку допомоги. Просто підтримати, доки сім"я вирівняє свій фінансовий стан.
А ми вже не можемо. У Ф.О.Н.Д.а просто не вистачить людей, аби кидатись по цим цивільним, не надто страшним, але таким звичним справам - ось зовсім недавно ми так, без зайвого піару, лише силами Ф.О.Н.Д.у та друзів:
- вилікували у черговий раз хлопця, випускника інтернату, сироту. Було сильне запалення.
- допомогли ще одній сім"ї з ліками. Теж біженці, але вже з горлівки, живуть там же, в тиловій частині Зони АТО
- забезпечили дитячим харчуванням та памперсами ще одну сирітську матір з немовлям
І все. Картка для допомоги переселенцям, оця найнепопулярніша картка серед наших реквізитів - вичерпана.
Тож якщо ви хочете й можете допомогти тим цивільним людям, яким, власне, й іти вже нікуди, крім нас - прошу сказати про це у коментах чи у приваті.
А якщо ви можете й хочете просто вислати грошову допомогу для них на нашу картку - ось вона
4731 2171 1344 8573, Приватбанк, Анна Косінова
Дякую вам.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1660050974055597
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.