![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
nazavzhdy posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
lenta_uaДякую, дякую.
Дякую усім, хто привітав мене зі Свят-вечором.
Дякую усім, хто прислав мені листівки та відео. Вірші та побажання. Анімешні картинки та гіфки.
Усі ці заготовки, присв"ячені Різдву Христову.
... правда, я могла б бути мусульманкою.
Я могла б бути католичкою.
Могла б я бути буддисткою або індуісткою.
Єврейкою, врешті-решт могла б я бути, сповідуючою іудаїзм відповідно.
Я б могла хреститись в грецькій, румунській та болгарській церквах.
А якби я була протестанткою?
Язичницею чи зороастрісткою якоюсь, прости мене, Господи?
Я ж нікому не зізнаюсь, яку релігійну течію я сповідую? А раптом моя церква - Церква Рожевого Єдинорога?
Чи джедаїзм?
А я ж могла бути агностиком або молитись Зевесу всемогущему.
Чи Одіну.
Чи Велесу.
А якби я була атеісткою???
... о, ні. Зізнань не буде. Я так і не скажу, якої я церкви та віросповідання. Та й кого це цікавить насправді?
Для кого це може бути цінним, якщо насправді усе так просто - махнув картинку чи гіфку, відправив віршик чи пісеньку. А то зробив пілписку та й розіслав усім однакові вітання.
В найкращому випадку сів до привату, засукав білі рученьки та й написав своїм голосом, своїм почерком:
- Доброго вечора, Діано. Христос народився!
І я відповіла б спокійно й без примх:
- Славімо його.
Бо цей хороший хлопчик, що кожен рік ся рождає під першу зірку, вартий того, аби люди раділи його появі.
Бо він, кажуть, дійсно існував. І, кажуть, він дійсно вірив лише в любов.
А я теж вірю в любов.
Тому я виходжу на ганок і помахом руки вітаю тих волхвів, які так поспішають зараз, щоб привітати Його. Славного, маленького, який ще не знає нічого про свою страшну долю. А просто гукає і бруднить пелюшки.
А таке привітання своїми словами, своїм почерком: "Вечір в хату. Христос народився!" - так, ви праві. Це, на жаль, неможливо. Скоріше я повірю в Рожевого Єдинорога, ніж в те, що хтось може щось написати своїми словами.
Без гіфок.
Без листівок.
Без картинок.
Без мультяшок.
Зарані заготованих і підкинутих нам.
Нікого не вітаю. З тієї простої причини, що я не знаю, яку віру ви сповідуєте.
Просто вийду на ганок і помахом руки привітаю першу зірку.
Просто так.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1649519051775456
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
Дякую усім, хто привітав мене зі Свят-вечором.
Дякую усім, хто прислав мені листівки та відео. Вірші та побажання. Анімешні картинки та гіфки.
Усі ці заготовки, присв"ячені Різдву Христову.
... правда, я могла б бути мусульманкою.
Я могла б бути католичкою.
Могла б я бути буддисткою або індуісткою.
Єврейкою, врешті-решт могла б я бути, сповідуючою іудаїзм відповідно.
Я б могла хреститись в грецькій, румунській та болгарській церквах.
А якби я була протестанткою?
Язичницею чи зороастрісткою якоюсь, прости мене, Господи?
Я ж нікому не зізнаюсь, яку релігійну течію я сповідую? А раптом моя церква - Церква Рожевого Єдинорога?
Чи джедаїзм?
А я ж могла бути агностиком або молитись Зевесу всемогущему.
Чи Одіну.
Чи Велесу.
А якби я була атеісткою???
... о, ні. Зізнань не буде. Я так і не скажу, якої я церкви та віросповідання. Та й кого це цікавить насправді?
Для кого це може бути цінним, якщо насправді усе так просто - махнув картинку чи гіфку, відправив віршик чи пісеньку. А то зробив пілписку та й розіслав усім однакові вітання.
В найкращому випадку сів до привату, засукав білі рученьки та й написав своїм голосом, своїм почерком:
- Доброго вечора, Діано. Христос народився!
І я відповіла б спокійно й без примх:
- Славімо його.
Бо цей хороший хлопчик, що кожен рік ся рождає під першу зірку, вартий того, аби люди раділи його появі.
Бо він, кажуть, дійсно існував. І, кажуть, він дійсно вірив лише в любов.
А я теж вірю в любов.
Тому я виходжу на ганок і помахом руки вітаю тих волхвів, які так поспішають зараз, щоб привітати Його. Славного, маленького, який ще не знає нічого про свою страшну долю. А просто гукає і бруднить пелюшки.
А таке привітання своїми словами, своїм почерком: "Вечір в хату. Христос народився!" - так, ви праві. Це, на жаль, неможливо. Скоріше я повірю в Рожевого Єдинорога, ніж в те, що хтось може щось написати своїми словами.
Без гіфок.
Без листівок.
Без картинок.
Без мультяшок.
Зарані заготованих і підкинутих нам.
Нікого не вітаю. З тієї простої причини, що я не знаю, яку віру ви сповідуєте.
Просто вийду на ганок і помахом руки привітаю першу зірку.
Просто так.
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1649519051775456
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
