lenta_ua

Цю пісню ми ставимо двічі. Один раз, коли фронтові дороги заносять на болота сектора Л. Тоді трюхикаємо тими дорогами під цю пісню, тихенько - голосно не можна, лихі то дороги.
Ставимо для потерчат. Нехрещені душі теж чекають на мамину ніжність.
Та й нехай заслухаються, і не приходять до нас уночі. Бо ж приходять...

І в цей день.

В цій пісні - ніжність українського народу.
Сучасні росіяни, які читають мене - слухайте цю пісню. Але знайте - за цією ніжностю стоїть наша безмежна ненависть. І непрощення.
І так буде завжди.
Україна не пробачить ніколи. НІКОЛИ - чуєте, як звучить це слово? Розумієте, що воно означає?
А доти - слухайте пісню. тут ніжність до всих наших дітей - і майбутніх, і теперішніх. І тих, що так і не зросли, померши тієї страшної весни...
осені...
зими...

Встигнути додому, поставити свічку.
Так кожного року - крім тих останніх днів листопада, коли ти на фронті. Але й тоді у вікнах дому - свічка.
Ставте свічки. Це так мало, що ми можемо для них зробити. Хрещених, нехрещених, невідспіваних...

https://www.youtube.com/watch?v=pshAo3q9FYM

ставте свічки, люди. Це насправді страшна наша зброя. Нам на цій зброї дітей ростити...
Світлина від Diana Makarova.
Світлина від Diana Makarova.