Старуха Крісталовна говорила:
- Коли десь щось не ладиться, шукай, кому це вигідно.
Я звикла довіряти старухі Крісталовні.
Вона мене виховувала, можна сказати - просто одного разу з"явившись у моєму житті.
Коли раптово починають йти дивні новини...
Коли у воюючій країні дають тринадцять років позбавлення волі прикордоннику, який усього-навсього виконував свої обов"язки, не пропускаючи на територію своєї країни підозріливу машину...
https://www.volynnews.com/ua/news/all/u-mariupoli-prykordonnyku-daly-13-rokiv-za-rozstril-separatysta/
коли у країні переможного Майдану раптом саджають на високі посади тих, кого б варто було саджати у тюрми
https://www.facebook.com/den.kazansky/posts/1559491567463683
коли на четвертому році війни, після того ж самого Майдану, хлопець, якого катували та прирекли на смерть, приходить до суду над катівниками - а суд знову й знову не відбувається
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1676757599014889&set=a.422457321111596.97489.100000419949795&type=3&theater
коли легко й весело, за допомогою невідомих у балаклавах, захоплюється військовий аеродром, а людям дають поясненння, що то були всього-навсього будівельники, ага, у балаклавах
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1726416620736622&set=a.607430849301877.1073741826.100001049035930&type=3&theater
коли раптово або гинуть люди, які стояли на перехресті, або стріляють у видних медійних осіб, чи інших медійних підривають...
коли раптово, у досить спокійний день на фронті, гине купа людей...
а спільнота на це вже й не реагує...
а натомість реагує на інші фактори...
які все більше нагадують дурний сон...
і все це так раптово валиться, валиться, і часом починає здаватись, що ти живеш в країні переможного сюрреалізму...
ОТУТ!
Саме отут виходе на сцену старуха Крісталовна, підводить до неба свій скрючений палець, і каже:
- Коли десь щось не ладиться, шукай, кому це вигідно.
... і я шукаю.
Поки що я не знайшла нічого особливого, крім розборок між службами. Так-так, між нашими славними службами, які "наша служба і опасна і трудна, і на пєрвій взгляд как будто нє відна"
А таких служб в нас не так вже й багато, і всі їх знають, тому не буду тут їх перераховувати.
Ну, крім розборок, може бути ще й тикання паличкою в народ - ану, ми їх потикаємо, подивимось, на якому рівні вони стануть фіолетовими, а на якому - фіолетовими в крапінку, знову цитата, пардон за пряму кальку, російською мовою українськими літерами.
Ага. Оце схавали, і це схавали, а отут істерика у соцмережах. Ага, поставимо галочку. Тикаємо далі.
Знаєте, коли в людину весь час тикати паличкою, вона може реагувати по-різному.
Хтось, відчувши тиск палички на болючій точці свого тіла, підніметься, почне махати руками й галасувати. Це більшість.
Не варто. Ваш галас - це лише галочка у чиємусь звіті. Оппа, піймали точку! Знаємо тепер, де в них тонке місце, після якого вони стають фіолетовими в крапінку!
А хтось кривиться, потім нахиляється, піднімає з землі паличку - і починає тикати у відповідь.
І на цьому моя старуха Крісталовна задоволено посміхається, киває акуратно причесаною старечою своєю голівкою, і каже:
- МАЛЫШ, ЭТО ОБУЧЕНИЕ СВОБОДЕ. СВОБОДА - ЭТО НЕ ВЫБОР МЕЖДУ ЗАДАННОСТЯМИ, А ТОРЖЕСТВО НАД ВЫБОРОМ.
Ну, це вже каже не старуха Крісталовна, а той, хто її придумав і подарував нам - але це вже неважливо.
"Людям без правил поведения жить нельзя. Правила, они как дорожные знаки, — чтобы каждый выжил. Это попытка элементарной гармонии. И если бы целью шахматной партии была бы, скажем, ничья с наименьшими потерями, это была бы тренировка к нормальной жизни. Однако цель шахмат подлая и иная. Два противника сговариваются о правилах: е-2, е-4, по которым один будет убивать даже не другого, а подставные фигуры. Тогда вообще зачем правила?"
(М. Анчаров, Записки странствующего энтузиаста)
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1584435688283793
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
- Коли десь щось не ладиться, шукай, кому це вигідно.
Я звикла довіряти старухі Крісталовні.
Вона мене виховувала, можна сказати - просто одного разу з"явившись у моєму житті.
Коли раптово починають йти дивні новини...
Коли у воюючій країні дають тринадцять років позбавлення волі прикордоннику, який усього-навсього виконував свої обов"язки, не пропускаючи на територію своєї країни підозріливу машину...
https://www.volynnews.com/ua/news/all/u-mariupoli-prykordonnyku-daly-13-rokiv-za-rozstril-separatysta/
коли у країні переможного Майдану раптом саджають на високі посади тих, кого б варто було саджати у тюрми
https://www.facebook.com/den.kazansky/posts/1559491567463683
коли на четвертому році війни, після того ж самого Майдану, хлопець, якого катували та прирекли на смерть, приходить до суду над катівниками - а суд знову й знову не відбувається
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1676757599014889&set=a.422457321111596.97489.100000419949795&type=3&theater
коли легко й весело, за допомогою невідомих у балаклавах, захоплюється військовий аеродром, а людям дають поясненння, що то були всього-навсього будівельники, ага, у балаклавах
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1726416620736622&set=a.607430849301877.1073741826.100001049035930&type=3&theater
коли раптово або гинуть люди, які стояли на перехресті, або стріляють у видних медійних осіб, чи інших медійних підривають...
коли раптово, у досить спокійний день на фронті, гине купа людей...
а спільнота на це вже й не реагує...
а натомість реагує на інші фактори...
які все більше нагадують дурний сон...
і все це так раптово валиться, валиться, і часом починає здаватись, що ти живеш в країні переможного сюрреалізму...
ОТУТ!
Саме отут виходе на сцену старуха Крісталовна, підводить до неба свій скрючений палець, і каже:
- Коли десь щось не ладиться, шукай, кому це вигідно.
... і я шукаю.
Поки що я не знайшла нічого особливого, крім розборок між службами. Так-так, між нашими славними службами, які "наша служба і опасна і трудна, і на пєрвій взгляд как будто нє відна"
А таких служб в нас не так вже й багато, і всі їх знають, тому не буду тут їх перераховувати.
Ну, крім розборок, може бути ще й тикання паличкою в народ - ану, ми їх потикаємо, подивимось, на якому рівні вони стануть фіолетовими, а на якому - фіолетовими в крапінку, знову цитата, пардон за пряму кальку, російською мовою українськими літерами.
Ага. Оце схавали, і це схавали, а отут істерика у соцмережах. Ага, поставимо галочку. Тикаємо далі.
Знаєте, коли в людину весь час тикати паличкою, вона може реагувати по-різному.
Хтось, відчувши тиск палички на болючій точці свого тіла, підніметься, почне махати руками й галасувати. Це більшість.
Не варто. Ваш галас - це лише галочка у чиємусь звіті. Оппа, піймали точку! Знаємо тепер, де в них тонке місце, після якого вони стають фіолетовими в крапінку!
А хтось кривиться, потім нахиляється, піднімає з землі паличку - і починає тикати у відповідь.
І на цьому моя старуха Крісталовна задоволено посміхається, киває акуратно причесаною старечою своєю голівкою, і каже:
- МАЛЫШ, ЭТО ОБУЧЕНИЕ СВОБОДЕ. СВОБОДА - ЭТО НЕ ВЫБОР МЕЖДУ ЗАДАННОСТЯМИ, А ТОРЖЕСТВО НАД ВЫБОРОМ.
Ну, це вже каже не старуха Крісталовна, а той, хто її придумав і подарував нам - але це вже неважливо.
"Людям без правил поведения жить нельзя. Правила, они как дорожные знаки, — чтобы каждый выжил. Это попытка элементарной гармонии. И если бы целью шахматной партии была бы, скажем, ничья с наименьшими потерями, это была бы тренировка к нормальной жизни. Однако цель шахмат подлая и иная. Два противника сговариваются о правилах: е-2, е-4, по которым один будет убивать даже не другого, а подставные фигуры. Тогда вообще зачем правила?"
(М. Анчаров, Записки странствующего энтузиаста)
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1584435688283793
Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.