lenta_ua

До побачення, затишна палата. Ласкаві сестри (от же ж привітний медперсонал в госпіталі, завжди дивуюсь), ніжні голочки в веночки, крапельки літрами туди ж, вечері, обіди, сніданки...
... про це окремо.
Провела експеримент. Заборонила приносити мені щось їстівне, крім слив та огірків. Їла лише те що подадуть в лікарні.
Здивована.
Було смачно.
Ні, ну, наскільки може бути смачною кашка, парова котлета, варене м"ясо. Я те все люблю, такі вже дивні смаки. Врешті нічого дивного, я паціент в законі, то мусила полюбити дієтичну їжу. Але стверджую - різницю між смачним вареним м"ясом та несмачним вареним м"ясом я зможу помітити.
А запіканки, омлети, супи нарешті - це вже було і зовсім непогано.
Мені, жінці несубтильного складу, норми вистачало. Ба навіть забагато. З половиною порцій не справлялась.
А булочки, бутерброди, кефір та йогурт - то взагалі вже йшло понад край. Добивала нічним дожором.

Звичайно, якщо сидіти на тому раціоні по чотири-вісім місяців (бувають і такі строки лікувань після поранень) - то завиєш. Захочеться домашнього. Це зрозуміло.
Я за два тижні взвити не встигла. Але експеримент було перервано. Мене помітили волонтери - от вже ці волонтери, що воно за цікавенні люди? - і почали приносити підкормку. І отут я вже завила. Бульйончики, фрикадельки, котлети - що ж ви зі мною робили, @
Vira Savoliy? Куди ж я тепер ті зайві півкіло діну?
:)

Але роблю висновки - в госпіталі годують абсолютно пристойно. Місяць би протрималась легко.
Так от - до побачення, чарівні горохові супи (обожнюю), майже домашній борщ, ніжний омлет - здрасті звичний режим харчування - "бігла через місточок, вхопила кленовий листочок"

З госпіталя я не виписалась. Просто почався період денного стаціонару. Встановлено діагноз, стало зрозумілим лікування. Я дуже вдячна тим, хто вклався в моє лікування та обстеження, хто возився з моїми капризами (сібазон не хочу, а оце не буду, і можна оте червоненьке не колоти, воно пече, а барокамеру боюсь і так далі)
Я вдячна тим, хто й надалі веде мене складною дорогою познанія сєбя через рентгени та електро, енцефало, кардіо і протчія грами.
І здрасті, здрасті - мій нормальний, домашній, швидкий - тьху-тьху-тьху - інтернет.
Працюємо.
Рейс на фронт - наступного тижня.

прим
я за вами сумувала. Привіт, друзі. Френди і просто читачі. Недруги також привіт, вас теж не вистачало мені усі ці два тижні.
Паєхалі!