lenta_ua

А ми тим часом притьмом крутнулись, закупили дещо і дещо відправили на фронт - і тут я соврамши у кожному слові...
Бо не ми крутнулись, а Pavlo Abramov
Бо допоміг в закупках незмінний і незамінний Макуха Сергій Олександрович
і не притьмом, а все це зайняло дещо часу.
А отам, бачте коробку з генератором? - о, в нього є певна історія, і я вам вже шматочок з неї розповідала. Страшна і лєдєняща душу історія про те, як постукали до мене і попросили рахунок Ф.О.Н.Д.у для юридичної особи. А в нас нема.
- Ой. - сказала я. - Ми заведемо.
- Нічого, ми почекаємо. - всміхнулись мені.
Ох, ми його й заводили! То ми не доїдемо до банку, то менеджер банку захворів.
Найшвидше вийшло з нотаріусом, і тут я просто отетеріла, і я про це вам розповім.
Нотаріус мав оформити зразки підписів для відкриття рахунку. І мені дали номер, і я зателефонувала нотаріусу:
- Так, приїздіть. - відповів він мені.
- Ми будемо за півгодини. - сказала я.
- Їдьте, їдьте, я для вас час знайду. - всміхнувся він у телефон.
Часу те все зайняло п'ятнадцять хвилин:
- Прошу. - сказав нам нотаріус, подаючи документ.
- Аааааа... еееее... - спитала я.
- Прошу, прошу. - вже сміючись, сказав він мені і навіть помахав рукою, не затримуйте, мовляв.

- Так а як це, а ми ж, а чо ж... - белькотіла я в телефонну трубу.
- Ну, як. Вважай це волонтерським вкладом у твою роботу. - сміялись мені у відповідь.
- Так я ж не казала, хто я і хто ми! - вигукнула я.
- Так він же наш, він патріот, ти що гадала, він про вас не чув? - реготали мені у відповідь.

Мені лишалось тільки подякувати Віталій Валерійович Воловиченко - але ж я не я, аби на цьому все скінчилось.
Назавтра я мала говорити з офіцером, який отримав від нас і від BLITZ Aircraft Unmanned - БЛІЦ Безпілотні Системи гарненьку літаючу штуковину. Імена й прізвища офіцера й нотаріуса були схожими, і я недрогнувшою рукою набрала номер нотаріуса, гадаючи, що телефоную офіцеру:
- Доброго дня. - рішуче і з напором сказала я.
- І вам того ж. - відповіли мені.
- Голос у вас якийсь сумний. - буркнула я. - Все добре?
- Та що з нами станеться? - здивовано гмикнули мені у відповідь.
- А як ніч пройшла? - допитувалась я.
- Ееееее... нормально. - вже зовсім обережно, як із хворою, повелись зі мною.
Голос таки мені не подобався, а я ж знаю, що по телефону не все скажеш. Тому продовжувала обережно наводити ну дуже наводящі питання:
- І всі цілі? Нікого не поранено, не...?
- Кхе-кхе... - тамуючи сміх, відповіли мені. - А до кого ви таки дзвоните?
- Таки у М..., до аеророзвідки дзвоню. - пробелькотіла я.
- Аааааааа... - стримуючи регіт відповіли мені, і тут я (боже, яка була догадлива, не пройшло й трьох хвилин!) здогадалась нарешті поглянути на монітор телефона.
- Ой... - пискнула я.
І додала чомусь:
- Ой...
- Нічого-нічого... - вже зовсім широко всміхаючись відповіли мені.

Волонтери - скажу вам чесно - вони дійсно іноді бувають злегка затурканими. Та й то, спілкуватись з такою кількістю людей. Оперативна пам'ять в нас закінчилась вже влітку чотирнадцятого.
І доки я розмірковую над цим казусом, щиро дякуючи нотаріальній конторі Воловиченка Віталія - повернемось таки до юр-рахунку.
Ми його зробили!
І щойно ми його зробили - ми тут же отримали на нього пробну суму.

Тут задзвенів дзвінок у моєму телефоні:
- Привіт, Діано. - почувся голос позаштатного командира одного з позаштатних підрозділів. - Мені вже так незручно вас просити, але б нам генератор...
- Бензиновий? - закинула я пробну кулю.
Куля прокотилась повз лузу.
- А от і ні. Дизельний. - сумно сказав командир, який добре знав ціни.

Я подивилась на рахунок. Потім я прикинула одне з одним.
Генератор чітко вкладався у перераховану суму, з однією умовою - якщо шановний Макуха Сергій Олександрович знайде нам той генератор, та ще й в точнісінько таку суму.

... знаєте, що я вам скажу?
Коли ти робиш все правильно, і спілкуєшся з правильними людьми на всіх ланках ланцюжка - всі зорі стають правильно. І ось вже генератор, присланий, доставлений, перевірений - їде до одного ну зовсім позаштатного, але досить передового підрозділу нашого фронту, конкретно до медиків цього підрозділу.
А я дякую ще й Ярослав Лысенко (Yaroslav Lysenko) - за довготерпіння та науку.
Я дякую компанії Медіком https://medicom-ua.com/?fbclid=IwAR2SD8uVffOcxcUrmbLjdAJ_R3FECSUgRJeW0YADP82XOYJKYzXfVcgna88 за те, що ось ми не шукали грошей на той генератор, не кричали по інтернету - сос, хелп, давайте зберемо - не рахували, що треба купити перше, генератор чи бензопилки, чи щось там ще
а просто пішли і купили
І відправили на фронт.

І я звично кажу усім, кого перерахувала тут, і всім тим, кого не назвала, ім'я вам легіон - дякую вам, люди.
За бензопилку кульчикам і за гідробар'єр тридцятці, за генератор позаштатним.
Та й просто - за те, що пам'ятаєте про свій фронт.
medicom-ua.com
Расходные материалы медицинского и немедицинского назначения | Medicom
https://medicom-ua.com/?fbclid=IwAR2SD8uVffOcxcUrmbLjdAJ_R3FECSUgRJeW0YADP82XOYJKYzXfVcgna88