lenta_ua

ШВЕЙНА СОТНЯ - це щось немислиме, непередбачуване і важко прораховане.
По-перше, ніхто не знає, хто вони і скільки їх взагалі-то, га?
(здається, вони й самі того не знають)
По-друге, мало хто розуміє, як і коли вони це все встигають - зібрались, розкроїли сувій, розсортували до пакетів якісь деталі, розібрали кожна (кожен) додому - і ось ми маємо вже в результаті:
- партію полартекових светрів
- рукавички полартекові, з вказівним пальцем, отже, стрілябельні такі рукавички, наші снайпери їх полюбляють
- шапки полартекові
- шкарпетки, тепліших не буває

І ви думали, це все? Що ви, Швейна сотня дуже добре знає ціну тому полартеку, тому виробництво працює без відходів. От що робити з вузькими обрізками, всим, що лишилось від відшитого? Ну, так - великі обрізки йдуть на ті самі шапки, шкарпетки, рукавички - а оці вузенькі стьожки?
Швейна сотня придумає. Або це вийде довгий, зістрочений шнур, з якого жінки потім вив'яжуть пояси на радикулітні попереки. Або це буде піджопник - начебто звичайний, але пружний та теплий. Бо набитий отими стьожками з полартекових відходів.

А влітку?
О, влітку знову полартек. Бо за чотири роки війни - знає Швейна сотня! - не зчуєшся, як вже й зима. То ж треба шити.
А наостаночку бандани. Ці розходники фронту - скільки їх не поший, скільки не роздай, все буде мало.

Та ви про все це знаєте. Мпи ж вам сто разів розповідали, як працює наша начебто непомітна й невидима Швейна сотня.
Але десь місяць тому була в нас зустріч, коли нарешті відкрилась трішечки завіса. Коли зібралась певна кількість людей з Швейної сотні. І було вручення грамот, і, була б моя воля - найбільші й найцінніші ордени цієї війни вручила б я вам, мої дівчата й хлопці. За вашу невпинну працю. За оце саме небажання піару, рівного якому я ще не бачила в житті.
І за вірність фронту.

Піймав фотоапарат!
Нарешті ми бачимо процес, як він є.
І бачимо Швейну сотню. Не всю, звичайно. Далеко не всю. Але колись - я в це вірю - ми зможемо назвати вас усіх. Побачити вас, від тих найперших, хто кроїв та шив чохли для бронежилетів під час Майдану та у перші півроку війни - до тих, хто й досі з нами, хто щойно рийшов.
І хто ще прийде.
А якщо у вас є швейна машинка чи оверлок, якщо ви хочете й можете шити для фронту - звертайтесь до Ольга Воронова (Olga Voronova), незмінного координатора Швейної сотні Ф.О.Н.Д.у

а за фото звично дякуємо Danila Proskurin