lenta_ua

РЕМАРКА ПРО ЛЮДЯНІСТЬ

щодо попереднього посту.
(виношу з коментів)

- Чекайте. Я правильно розумію, що хлопець пив алкоголь під час служби? Також чи правильно я розумію, що порушив наказ? Що пішов, куди не посилали? Пішов і потрапив у полон, де так чи інакше з нього видавили те, що бачимо на відео. Або сам винен, або картинка не складається у мене. Очікувати, що тебе признаюсь героєм після порушення наказу, дуже стрьомно.

Моя відповідь:
- Чекайте. У мене є випадок. Підрозділ оточили. І інший підрозділ пішов в бій, не чекаючи на бойове розпорядження. Часу не було. Вони пішли, куди не посилали. Підрозділ вивели з оточення. Чекайте. Інший випадок. Підрозділ вийшов на мінус. Це така сіра, дуже сіра зона. По хлопцях шмальнули з тієї сторони. Добряче шмальнули. Бойового розпорядження на руках не було, їм сказали, що потім випишуть. І хлопцям почали ставити небойові поранення. Аби прикрити жопу командирів. Бо ж теоретично вони порушили наказ. Чекайте. У мене був випадок. В підрозділі був аватар-неаватар, так, любитель випити. Коли підрозділ відходив - саме він лишився прикривати відступ і загинув. Чекайте... Якось ви дуже теоретично підходите до питання фронту та бойових дій і цілому. А там багато практики. Різної практики. Яка не завжди утрясається теорією. І от вам наостанок ще один випадок. У 14-му році, під час іловайського оточення, один боєць, що служив в Києві, пішов з частини. зі зброєю. Він пішов на фронт, бо в іловайському котлі на той час був його брат. Хлопець йшов на фронт, воювати. Теоретично він був дезертиром. отакий от когнітивний дисонанс. Йде на фронт - отже, дезертир. Але теоретично усе було правильно. Тоді командири хлопця, не повідомляючи ВСП, самі стрибнули в машину і перехопили хлопця. Поговорили, заспокоїли як могли. І НЕ ПЕРЕДАЛИ СПРАВУ ДО ВСП. Теоретично боєць був дезертиром. Теоретично командири порушили Статут. А на практиці - це був один з найлюдяніших вчинків цієї війни. Це був вчинок справжнього командира.

Так, саме про людяність ми говоримо останню добу.
І я дякую людям, які зрозуміли, що річ тут не в
зрада-перемога
герой-негерой
статутно-нестатутно

А просто - про людяність...
і ще трошечки про те, що людяного відношення до своїх бійців нашій армії як раз і не вистачає. Інакше вона не стане новою українською армією, про яку ми стільки мріємо та говоримо.

Дякую і від матері бійця.
Української матері українського бійця.

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1417994984927865

Реквизиты Ф.О.Н.Да Дианы Макаровой.