![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
А хто це до нас їде такий знайомий, такий зелений?
І зовсім не до нас, а зовсім у своїх справах. З позиції чи на позицію їде машина підскоку - саме така задача і є у нашого - кого?
Правильно, Міхалича.
Міхалича було колись куплено українським командиром за особисті гроші. Нами підремонтовано і відправлено вслід за командиром на позиції. По дембелю Міхалича подарували Ф.О.Н.Д.у - мовляв, вам там видніше, кому віддати.
Пройшовши всі кола ремонту, Міхалич знову відправився на фронт. От саме про це я говорю, коли розказую про дембелєй, які повертають нам дорогі речі - видані літаки, тепловізори, автомобілі.
Шлях був довгим, кілометрів вісімсот. І ясно, що Міхалич так просто не доїхав. Ну, не та це машина, аби легко долати по вісімсот кілометрів. Тому пройшовши знову кілька кіл ремонту, Міхалич таки уперто доповз до позицій.
І це ще не все!
Там, на місці, хлопці вже самі передивились ходову, поставили те-се - ну, нічого дивного. ЛУАЗ така машина, о, диво українського автопрома. Під ЛУАЗом якщо не полежиш, то він тобі і влячним не буде, а лежати під ним треба регулярно.
Загалом ми вклали в ремонти Міхалича більше грошей, ніж та сума, за яку його було куплено. Чи рентабельно це?
Не знаємо поки що. Можливо, що і нерентабельно. Але...
Але у підрозділа тепер є машина. І не просто машина, а звір, який пройде будь-які чагарі і складки місцевості - а коли зрозуміліше, то будь-яка колія, будь-яка грязюка здолається колесами Міхалича, якщо він, звісно, не стане у саму непідходящу хвилину, тьху-тьху-тьху.
В цілому ми вважаємо так - машини у підрозділів мають бути. А особливо у підрозділів, які стоять на самій передній лінії. І це мають бути легкі машини підскока.
Доведено Міхаличем.
Тут подяка всім, хто вкладався в ремонтні кола Міхалича, всім, хто давав на це гроші, а найбільше - тому командиру-дембелю, який подарував нам цю бойову машину-звіра.
І нам самим подяки трішечки. Не здрейфили, витягли ремонтні кола, зробили все можливе. Ми теж молодці.
Міхалич - будь нам теж молодцем, не підведи.
Віват Міхаличу!

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.
І зовсім не до нас, а зовсім у своїх справах. З позиції чи на позицію їде машина підскоку - саме така задача і є у нашого - кого?
Правильно, Міхалича.
Міхалича було колись куплено українським командиром за особисті гроші. Нами підремонтовано і відправлено вслід за командиром на позиції. По дембелю Міхалича подарували Ф.О.Н.Д.у - мовляв, вам там видніше, кому віддати.
Пройшовши всі кола ремонту, Міхалич знову відправився на фронт. От саме про це я говорю, коли розказую про дембелєй, які повертають нам дорогі речі - видані літаки, тепловізори, автомобілі.
Шлях був довгим, кілометрів вісімсот. І ясно, що Міхалич так просто не доїхав. Ну, не та це машина, аби легко долати по вісімсот кілометрів. Тому пройшовши знову кілька кіл ремонту, Міхалич таки уперто доповз до позицій.
І це ще не все!
Там, на місці, хлопці вже самі передивились ходову, поставили те-се - ну, нічого дивного. ЛУАЗ така машина, о, диво українського автопрома. Під ЛУАЗом якщо не полежиш, то він тобі і влячним не буде, а лежати під ним треба регулярно.
Загалом ми вклали в ремонти Міхалича більше грошей, ніж та сума, за яку його було куплено. Чи рентабельно це?
Не знаємо поки що. Можливо, що і нерентабельно. Але...
Але у підрозділа тепер є машина. І не просто машина, а звір, який пройде будь-які чагарі і складки місцевості - а коли зрозуміліше, то будь-яка колія, будь-яка грязюка здолається колесами Міхалича, якщо він, звісно, не стане у саму непідходящу хвилину, тьху-тьху-тьху.
В цілому ми вважаємо так - машини у підрозділів мають бути. А особливо у підрозділів, які стоять на самій передній лінії. І це мають бути легкі машини підскока.
Доведено Міхаличем.
Тут подяка всім, хто вкладався в ремонтні кола Міхалича, всім, хто давав на це гроші, а найбільше - тому командиру-дембелю, який подарував нам цю бойову машину-звіра.
І нам самим подяки трішечки. Не здрейфили, витягли ремонтні кола, зробили все можливе. Ми теж молодці.
Міхалич - будь нам теж молодцем, не підведи.
Віват Міхаличу!

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.