ФОНД Діани Макарової: Прийшло до нас прохання від одного командира.

[nazavzhdy]

Прийшло до нас прохання від одного командира. І, чесно, я не знаю, що робити з цим проханням.
Військовому підрозділу потрібна допомога і т д. І допомога потрібна начебто розумна - не форму-берці-продукти-вареники, а просто вкластись в кілька бань. У кілька комплексів для миття та прання особового складу.

Що? Ні, не тил. Підрозділ стоїть на фронті. І часом стоїть там, де до противника кілька сот метрів.
Командир? Класний командир. Дбає про особовий склад, не собі попросив, не штабу, а тим, хто в полі.

Тобто, ідеальна заявка для волонтерів - але ми допомогти не можемо.
Це прикордонники. А прикордонникам ми останній раз допомагали влітку 14-го. Це було у місті, до якого якраз йшли російські колони. З міста драпали всі, хто міг драпати. Хто мав у собі сили лишатись - лишались.
Прикордонники лишались. Ми тоді везли для них, тих, хто лишався стояти до останнього, цілий караван снарягу. Там були також броніки й каски, це добре пам'ятаю.

З того часу ми жодного разу не спілкувались з прикордонниками. Чому? Бо вони припинили воювати. Не з своєї волі, їх виставили на блоки по лінії фронту. Маєш наказ - виконуй.
Після того ( Read more... )

https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/1969072916486733

Реквізити Ф.О.Н.Ду Діани Макарової.