ФОНД Дианы Макаровой: Я НЕ... (Я готовлюсь к рейсу).

[nazavzhdy]

Я НЕ...

Я не пропала, и не пропали мы.
Мы просто заканчиваем наш рейд по тылу и готовимся к фронту.
Мы всё время готовимся к фронту. даже когда мы на фронте, мы готовимся к фронту - более того, в такие дни готовимся мы особенно тщательно.
Всё успеть. Всё записать. Увидеть как можно больше. Не пропустить ни одной просьбы.
Чтобы точно знать, с чем нам ехать в следующую поездку.

Я не пропала, просто я не могу писать в интернете на бегу.
Я пробовала - не могу.

Я не пропала, просто у меня телефонный аншлаг.
А там, откуда люди звонят, события разворачиваются очень быстро.
Вчера:
- Усьо, Діано. Я вже на місці. Ну її, цю реабілітацію. Пішла робота.
- То що тобі треба, говори. Ми обов"язково заїдемо. Ми кругом вашої задниці їздимо, а так щоб в саму задницю - заявок ще не було.
- Та мені нічого не треба, ти ж мене знаєш. Усе є.

Знаю.
У нього завжди усе є - хоч як почнеш копирсатись в темі - не дуже й є. Тоді лише встигай хапати, тримати, поки інші нагружають рюкзак.
Після поранення госпіталь, потім реабілітація. Забіг між тим і тим побачитись, заодно й рюкзак натоптали.

- Так. Я тебе знаю. Але ти ж мене теж знаєш. Без заявки я не поїду. Чого людей від діла відривати? Ми їздимо по ділу. Запитай у хлопців, що там треба. Так не буває, аби не було потреб.

(та ще й там, куди він повернувся - знаємо точку, гаряча точка)

Сьогодні:
- ну, Діано. Поговорив я тут з хлопцями. Є потреби. Давай, ми вишлемо тобі повний список. А ти вже зроби що зможеш. Як на мене, то сигарети, та й усе. протримаємось.

Звичайно, зробимо. І сигарети, й до сигарет. Й усе по списку.

Сьогодні, трохи пізніше, голос злючий:
- Слухай, не хочу бути нахабним. Але потрібна аптечка. Я свою забув. Тоді як поранило, аптечка йок. А сьогодні згадав, що забув.

Чую по голосу - не просто так згадав.
- Що в тебе?
- Та в госпіталь знову! - досада й злість в голосі. - Не переживай, черкнуло. Скоро назад.

... я не пропала.
Я просто не могу много писать.
Я не могу много говорить.
Я не человек, я белка в колесе.
Я не могу спать, я не могу идти спокойно - мне кажется, что мы не успеваем туда, куда должны уже лететь.
Я не могу и не хочу много писать там, где нужно просто напомнить реквизиты Ф.О.Н.Д.а
Я не пропала...

Я пропала в этой войне.
Я её часть - и всё, что мне нужно, чтобы у них не было ран, чтобы у них не было смертей, чтобы у нас была наша Украина, вся.

Я готовлюсь к рейсу.
Если вы можете помочь фронту вместе с нами - вот наши реквизиты
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324

Спасибо, люди.

https://www.facebook.com/fondDM/posts/1755426331382804